До XVIII ст. вчені і любителі природи проде-лали величезну роботу, по всьому світу соби-раю і описуючи рослини і тварин. Але ориен-туватися в накопиченому ними океані відомостей ставало все важче. Узагальнив і привів в систему ці знання шведський натураліст Карл Лінней. Він заклав основи сучасної систе-матики.
Народився Карл Лінней 23 травня 1707 р, в родині сільського священика. Мати Карла з дитинства
виховала в ньому любов до всього живого, осо-бенно - до квітів.
Але до шкільних занять майбутній прези-дент Шведської академії наук залишався досить байдужий. Ніяк не давався йому латинська мова. Вчителі говорили, що освіта, вид-но, хлопчику не під силу - краще навчити його якомусь ремесла. Розгніваний батько ре-шив віддати Карла на виучку до шевця.
І чекала б Ліннея кар'єра шевських справ майстра, якби знайомий лікар не вмовив батька хлопчика дозволити йому вивчати медицину. Крім того, він допоміг Карлу закінчити гімназію.
Медицину і біологію Карл вивчав в університетах швед-ських міст Лунд і Упсала. Жив він у студентські роки бідно, і підметки взуття йому часом доводилося лагодити за допомогою деревної кори.
Коли Карлу виповнилося 25 років, керівництво Упсальского університету запропонувало йому вирушити в наукове шляхо-хід по північній Скандинавії - Лапландії, щоб дослі-дова її природу. Весь свій багаж він ніс на плечах. Під час цієї подорожі він харчувався чим доведеться, ледь вибирався з болотних драговин, бився з комарами. А один раз потовк-нулся з противником серйозніше - розбійником, який мало не вбив його. Незважаючи на всі перешкоди, Лінней збирав зразки рослин Лапландії.
На батьківщині Линнею не вдавалося знайти собі постійної роботи за фахом, і на кілька років він переїхав до «країну квітникарів» - Голландію, де завідував одним з кращих ботанічних садів країни.
Тут він отримав вчений ступінь доктора, тут в 1735 вийшла у світ його найвідоміша робота «Система природи». За життя Ліннея вийшло 12 видань цієї книги. Весь цей час Лінней постійно доповнював її і збільшив її обсяг з 14 сторінок до 3 томів.
У чому полягала новаторство цієї роботи Ліннея? Щоб «розкласти по поличках» величезна кількість описів рас-тений і тварин, необхідна була якась одиниця систе-матики. Такою одиницею, загальною для всього живого, Лінней вважав вид. Вид складається з безлічі схожих особин, дають плідне потомство. Лінней був переконаний, що види вічні і не можуть змінюватися. Йому належать слова: «Видів насчіти-ється стільки, скільки їх було створено на самому початку» (хоча пізніше він кілька відійшов від цієї точки зору).
Давати назви видам Лінней став на тій самій латині, яка так погано давалася йому в шкільні роки. Латина була в той час міжнародним мовою науки. Тим самим Лінней дозволив складну проблему: адже коли назви давалися на різних мовах, під багатьма найменуваннями міг описуватися один і той же вид.
Дуже важливою заслугою Ліннея стало введення в практику подвійних назв видів (бінарної номенклатури). Кожен вид він запропонував називати двома словами. Перше - назва роду, куди входять близькі види. Наприклад, лев, тигр, кішка домаш-ня відносяться до роду Felis (Кішка). Друге слово - назва власне виду (відповідно Felis leo, Felis tigris, Felis domestica). Точно так же види Ялина європейська і Ель тянь-шаньская (блакитна) об'єднуються в рід Ель, види Заєць-біляк і Заєць-русак - в рід Заєць.
Іншим великим досягненням Ліннея стало встановлення ієрархії систематичних груп. Подібні види він об'єднав у роди, подібні пологи - в загони, загони - в класи. Пізніше ця ієрархічна «піраміда» була доповнена і дещо змінена. Як вона виглядає зараз?
Подібні пологи об'єднуються в сімейства (наприклад, пологи Собака і Лисиця - в сімейство Собачі).
Сімейства об'єднуються в загони (наприклад, сімейства Собачі і Котячі - в загін Хижаки).
Загони об'єднуються в класи (наприклад, хижаки, Ігри-ЗУНи, сумчасті - в клас Звірі, або Ссавці).
Класи об'єднуються в типи (наприклад, звірі, птахи, риби - в тип Хордові).
Нарешті, типи об'єднуються в цар-ства.
Крім цих основних «сходинок» є безліч проміжних: підтип, подот-ряд, надклас і т. П.
Ще одним важливим нововведенням Ліннея ста-ло введення коротких характеристик системат-чеських груп (діагнозів). Діагнози Ліннея б-ли короткі і зрозумілі і тому дуже зручні в користуванні. Наприклад, Ліннеевская харак-теристика шипшини: «Звичайна лісова троянда, наділена запашним квіткою», або мле-копітающіх: «Покрите волоссям тіло з че-тирьмя ногами, самки дають молоко і народжують живих дитинчат».
Лінней розділив тварин на 6 класів: Ссавці, Птахи, Гади (амфібії і реп-тіліі), Риби, Комахи і Черви. У число «черв'яків» потрапили і молюски, і медузи, і раз-нообразние черви, і все мікроорганізми (пос-Ледньов Лінней об'єднав в один-єдиний рід - Хаос інфузоріум).
Людини (якого він охрестив «людиною розумною», Homo sapiens) Лінней досить сміливо для свого часу помістив до класу ссавців-чих і загін приматів разом з мавпами. Він не вважав, що людина походить від інших приматів, але бачив велику схожість в їх будів-еніі.
До систематизації рослин Лінней підійшов більш детально, ніж до систематизації живіт-них. Серед рослин він виділив 24 класу. Лінней розумів, що найістотніша і характерна частина рослини - квітка. До 1-го класу він відніс рослини з одного тичинкою в квітці, до 2-го - з двома, до 3-му - з трьома і т. Д. Гриби, лишайники, водорості, хвощі, папороті - в загальному все, позбавлені квіток , виявилися в 24-му класі ( «тайнобрачних»).
Система Ліннея була штучна, т. Е. По-будувати на одному-двох майже випадково взятих ознаках. Інші ознаки не бралися їм в розрахунок. Тому поряд з багатьма удач-ними зближеннями поруч виявлялися настільки різні рослини, як ряска і дуб, ялина і кропива.
Однак, визнаючи заслуги Ліннея, Климент Тімірязєв назвав створену ним систему рости-ного світу «неперевершеною у своїй витончений-ної простоті», «вінцем і останнім словом ис-кусственной класифікації».
Сучасні вчені-систематики враховуючи-ють те, чого Лінней знати не міг: чим ближче види
Карл Лінней в Лапландії. Гравюра Е. Бургункера.
стоять один до одного в системі, тим більш близького загального предка вони мають. Така система називаються ється природною.
Лінней прекрасно розумів, що його система штучна і тимчасова. У книзі «Основи бо-танікі» він зробив начерки нової, природної системи рослин, яка включала 67 сімейств. Але він не встиг довести до кінця свій задум.
Так чи інакше, нехай поки й недосконале, Лінней упорядкував весь накопичений на той час і сильно заплутаний матеріал. Він ввів чіткі і єдині правила опису живіт-них і рослин. У цьому - його головна заслуга.
Лінней так висловив своє кредо вченого: «Коли я вперше став вивчати природу, я побачив її
протиріччя з тим, що можна було б вважати задумом Творця. Я від-кинув геть упередження, став в усьому сумніватися, і тоді мої очі вперше відкрилися, і я побачив істину ».
Величезну роботу виконав вчений за все своє життя! Він не тільки описав близько 10 тис. Видів, а й сам відкрив близько 1,5 тис. З них. Його ім'я назавжди залишилося в латинських названі-ях описаних ним тварин і рослин.
Скільки на Землі зараз мешкає видів живих істот? Вчені описали близько 10 тис. Видів грибів, 260 тис. Видів рас-тений, 1 млн. 300 тис. Видів тварин.
Царства грибів, рослин і живіт-них об'єднуються в надцарство ядерних, т. Е. мають клітинне ядро.
Царство бактерій і синьо-зелених водо-росли, позбавлених ядра, своїми кордонами збігається з надцарству доядерних. Все-го існує близько 4400 видів доядерних.
Нарешті, на роль третього надцарства претендує нечисленна група архей (всього близько 40 видів), рез-ко відрізняються багатьма своїми свій ствами від бактерій.
ХТО ПЕРШИЙ: Лінней АБО ЦЕЛЬСІЙ?
Ми знаємо Карла Ліннея як основаті-ля наукової систематики. Але біогр-фи Ліннея стверджують, що великому натуралісту ми зобов'язані і шкалою тим-температур, яку ми звемо «шкалою Цельсія».
У книзі Ліннея, що вийшла в 1738 р був поміщений малюнок термометра, де нулем була позначена точка замерзання води, а за 100 градусів прийнята точка її кипіння. Співвітчизник ж Ліннея Андерс Цельсій запропонував свою шкалу тільки в 1742 р причому точку кипіння він спочатку прийняв за 0, а точку за-мерзанія - за 100 градусів.