Апертурні коректори виконуються за двома поширений-вим схемам. Одна з «них заснована на застосуванні диференціюється-чих ланцюгів. Суть методу диференціальної апертурними корекції полягає в наступному.
Апертурна характеристика апроксимується наступної парної функцією:
де - частота, при якій амплітуда сигналу зменшується в е раз (е - основа натуральних логарифмів). Графічно функ-ція (2.11) зображена на рис. 2.13, в. Вираз (2.11) може бути представлено у вигляді:
Коригуючий пристрій повинен мати зворотну частотну характеристику виду
Диференціальна апертурная корекція зводиться до синтезу частотної характеристики, описуваної виразом (2.13). Як видно з (2.13), загальна частотна характеристика може бути представлена як сума частотних характеристик. і т. д. Характеристики такого типу можуть бути отримані за допомогою звичайних диференціюють ланцюгів. Частотна харак-теристика однозвенной диференціюються ланцюга (рис. 2.13, а) визна-виділяється виразом:
При відповідному виборі постійної часу RC виконан-вується наступна нерівність # 969; RC <<1
При виконанні нерівності # 969; RC <<1 получим .
Ча-стотние і фазова характеристики однозвенной диференціюються ланцюга зображені на рис. 2.14б і в.
Можна показати, що при послідовному з'єднанні двох диференціюють ланцюгів частотна характеристика буде визна-деляться співвідношенням. а чотирьох -
Рис 2.14 Дифференцирующая ланцюг: а) принципова схема, б) частотна характеристика, в) фазова характеристика.
Фазовий зсув, рівний для однозвенной ланцюга π / 2, для двох по-отже з'єднаних ланцюгів складе π, а для чотирьох ланцюгів 2π.
На практиці зазвичай використовуються більш складні діфферен-цірующіе ланцюга, що забезпечують за рахунок застосування додаткового-них елементів більший коефіцієнт передачі при збереженні лінійної фазової характеристики. Застосовуються також ланцюги подвійної-ного диференціювання, що дозволяють отримати одразу сигнал другої похідної.
Структурна схема апертурного коректора диференційно-го типу представлена на рис. 2.15. Тут коригування частот-ної характеристики здійснюється додаванням до основного сиг-налу сигналів другої і четвертої похідних. Підсумовування коригувальних сигналів з основним здійснюється в суммато-рах і. У ланцюг формування сигналу другої похідної включений фазоинвертор, що необхідно, оскільки двухзвенная диференціюються ланцюг змінює фазу вхідного сигналу на.
Рис.2.15. Структурна схема апертурного коректора диференціального типу.
Лінії затримки JI3-1 і Л3-2 використовуються для тимчасового злагоди-ження основного і коригуючого сигналів в тому випадку, якщо замість найпростіших диференціюють ланцюгів застосовуються більш складні ланцюги, що вносять затримку диференційованого сигналу щодо основного.
На практиці для спрощення схеми часто обмежуються фор-мування тільки другої похідної сигналу.
На рис. 2.16 показана проста схема диференціальної апертурними корекції із застосуванням коригуючого сигналу другої похідної. Сигнал надходить на входи двох транзисторів - T1 і Т2 через розділовий кон-денсатор C1. У анодний мета T1 включений контур C3L4. налаштований на верхню граничну частоту і грає роль ланцюга подвійного диференціювання. Действи-тельно, при налаштуванні контуру на верхню граничну частоту його частотна характеристика (на частотах нижче граничної) близька за формою до квадратичної параболи, що і дозволяє отримати другу похідну сигналу. Основ-ною сигнал надходить на вихід з навантаження емітерного повторіть-ля через індуктивність L4.
Необхідна полярність коригуючого сигналу забезпечується транзистором Т1. виконує також функції фазоінвертора. Резистор R9 запобігає підйом частотної характеристики за рахунок утворення коливального контуру, що складається з Індуктори тивности L4 і вхідний ємності наступного каскаду.
2.2.3. Яскравість телевізійного зображення [7]
Для спокійного, не утомливого спостереження ТВ зображення необхідно, щоб вона мала достатньо яскравими. Недостатня яскравість, так само як і надмірно велика, буде погано сприйматися телеглядачем. У разі малої яскравості глядач буде мимоволі з напругою вдивлятися в зображення на екрані, що швидко приведе його до стомлення. Надмірно велика, сліпуча яскравість також швидко стомлює глядача.
Багаторічний досвід показує, що як в кіно, так і в ТБ треба вважати нормальним на білих ділянках зображення яскравості близько 40 - 80 кд / м 2. У темному ж приміщенні виявиться достатньою яскравість в 20 кд / м 2. Слід мати на увазі, що велика яскравість екрану в ретельно затемненому приміщенні викликає неприємне відчуття «зяючого вікна» (яскравий прямокутник на чорному тлі). Набагато м'якше і спокійніше виглядає зображення в оточенні невеликої зовнішньої підсвічування.
Видима яскравість ТВ екрану, що є мигтючим джерелом світла, при частоті цих мигтіння вище критичної визначається як середня величина за один цикл: (2.17)
де Ввіз - візуальна (видима оком) яскравість екрану; Т - період проходження світлових імпульсів. Рівний в нашому випадку періоду кадру; В (t) - миттєве і справжнє значення яскравості елемента зображення в кожен момент часу. Залежність (2.17) носить назву закону Тальбота.
Для пояснення сенсу формули (2.17) звернемося до графіку на рис. 2.17. на якому з деякою ідеалізацією показані імпульси яскравості будь - якого одного елемента зображення. Коли при розгортці екрану кінескопа електронний промінь потрапляє на даний елемент, виникає світіння В (t), за час передачі цього елемента ТЕЛ досягає максимального значення яскравості Вm. Після того як електронний промінь покине даний елемент, його світіння буде падати приблизно за експоненціальним законом:
Визначимо для цього випадку зв'язок між максимальною (імпульсної) яскравістю Вm і її середнім (візуальним) значенням Ввіз. З цією метою скористаємося формулою Тальбота:
де t - постійна часу післясвітіння екрану; Тк - період передачі одного кадру (мізерно малим інтервалом ТЕЛ »тк / 500000 для простоти розрахунків нехтуємо).
Надмірне час післясвітіння може привести до деякого «розмазування» передаються рухомих зображень. Слід вважати допустимим, якщо за період кадрової розгортки залишкова яскравість післясвітіння становитиме не більше 5 - 10% від початкової. У цьому випадку, з виразу (2.17) (0,05 ¸ 0.1) Вm = Вm е-тк / t. звідки Тк / t = 3 ¸ 2,3.
Підставляючи ці значення в (2.19), отримаємо Вm = (2,6 ¸ 3,2) Ввіз. в середньому Вm »3Ввіз. При яскравості екрана ТВ Ввіз = 40 кд / м 2 максимальне значення яскравості (під променем) складе Вm = 120 кд / м 2.