Кінцева стадія каскаду згортання плазми-ми полягає в освіті з розчинного плазмового білка фібриногену нерастворимо-го фібрину під впливом тромбіну і ф.ХIII (рис. 42).
Мал. 42. Послідовні стадії освіти нераст-ворімого фібрину з розчинного фібриногену
Тромбін - ключовий фермент гемостазу. Тромбін - вітамін-К-залежний білок - є-ється серинових протеази. У печінці відбувається синтез неактивного попередника протромбі-на, який в подальшому циркулює в плазми-ме. У комплексі ф.Ха-Va-II на фосфоліпідної поверхні відбувається обмежений протея-ліз протромбіну. Утворюється кілька актив-них структур з зменшується молекулярною масою - мезотромбін, # 945; -тромбін, # 946; - тромбін, # 947; -тромбін. Найбільш значущим продуктом яв-ляется серинові протеаза - # 945; -тромбін. На мо-
лекул тромбіну є, по крайней мере, 4 сай-та зв'язування для субстратів, інгібіторів, ко-факторів і іона кальцію. Це, а також спосіб-ність тромбіну активно функціонувати не тільки на твердій фазі, але і в струмі крові позво-ляет йому виконувати численні функції. Найважливіші функції тромбіну в гемостазі:
• Обмежений протеоліз фібриногену до
фібрин-мономерів (відбувається в рідкій
фазі - кровотоці).
• Активація ф.V, -VIII, -VII, -XI.
• У комплексі з тромбомодуліном тромбін
активує протеїн С.
• Обмежений протеоліз плазматичної
карбоксипептидази В до активної форми -
активируемого тромбіном інгібітора фіб-
ріноліза (TAFI).
• Стимуляція викиду з ендотеліоцитів тка-
невого активатора плазміногену.
Однак роль тромбіну в організмі не огра-
нічівается вищепереліченими функціями.
Ключова роль у процесі згортання крові,
активація судинного ендотелію, клітинний
зростання і процеси репарації, активація періфе
рических клітин крові, активація фібрінолі-
за - це найбільш вивчені функції тромбі-
на. Мабуть, з часом цей список значитель-
але збільшиться.
Плазмові білки гемостазу
Непрямим підтвердженням важливості тромбіну для організму може служити той факт, що відомі лише поодинокі опису пацієнтів з гомозиготною дефектом молекули тромбіну, а пацієнти з гіпопротромбінемією зустрічаються надзвичайно рідко.
Найважливішим інгібітором тромбіну являє-ся антитромбін III. Дещо меншу роль грає кофактор гепарину П.
Фактор XIII - трансглютаміназа. У плазмі більша частина неактивного ф.ХIII пов'язана з фиб-Риногенних. Активація ф.ХIII відбувається шляхом ог-зпечних протеолізу неактивного ф.ХIII вітром-біном одночасно з відщепленням пептиду А від фібриногену. Як і більшість інших фермен-тів, він виконує кілька функцій в гемостазі:
• Стабілізує фібриновий згусток шляхом
утворення ковалентних зв'язків між у-це-
пямі мономерів фібрину.
• Бере участь у зв'язуванні, # 945; інгібітор плаз-
міна з фібрином, що сприяє предотв-
ращению передчасного лізису фібріно-
вого згустку.
• Значну роль ф.ХIII грає в процес-
сах полімеризації актину, міозину і інших
компонентів цитоскелета тромбоцитів, що
надзвичайно важливо для активації тромбо-
цитов і ретракції утворився фібрі-
нового згустку. Це пояснює наявність ф.ХIII
в цитоплазмі тромбоцитів.
• Виявлено перехресні реакції ф.ХIII з
ф.V, фон Віллебранда протеїном.
Крім безпосередньо реакцій гемостазу,
ф.ХIII бере участь в процесах утворення соеди-чої тканини, репаративних реакціях:
• Бере участь у зв'язуванні молекул фібронек-
твань між собою і з молекулами фібрину.
Ймовірно, це важливо для спрямованої МіГ
рації клітин і процесів репарації.
• Грає роль в біосинтезі колагену, каталі-
Зіру утворення зв'язків між молекулами
колагену типів I, II, III і V.
крові і утворювати міцну об'ємну струк-туру, яка ефективно закриває поврежде-ня судини і запобігає втраті крові. Кон-центрація фібриногену в крові здорового чоло-століття значно вище, ніж концентрація дру-гих білків гемостазу, що пов'язано з його унікальних-ної роллю.
Синтез фібриногену відбувається в печінці і не залежить від вітаміну К. Деяка кількість фібриногену синтезується в мегакаріоцитів і міститься в тромбоцитах. Цей фібриноген НЕ-скільки відрізняється від фібриногену, синтезується-ванного в печінці.
Крім гепатоцитів і мегакаріоцитів, ак-тивність гена # 947; -ланцюгів фібриногену виявлена в деяких інших тканинах - головному мозку, лег-ких, кістковому мозку, де # 947; -ланцюга фібриногену, ві-димо, виступають в ролі молекул адгезії.
Фібриноген - великий багатокомпонентний білок, який складається з трьох пар поліпептид-них ланцюгів - 2 # 945 ;, 2 # 946 ;, 2 # 947 ;, пов'язаних між собою дисульфідними містками і переплетених один щодо одного (рис. 43).
Просторова структура молекули фібриногену складається з центрального Е-будинку-на і 2 периферичних D-доменів. # 945; - і # 946; -ланцюга формують глобулярні структури - фибрино-пептиди А і В (ФПА і ФПВ), які закривання вают комплементарні ділянки в фібриногену і не дозволяють цій молекулі полимеризовать-ся. Процес взаємодії фібриногену і тром-біна відбувається в рідкій фазі - кровотоці. Тромбін з'єднується з фібриногеном і отщеп-ляет кінцеві послідовності від # 945; - і # 946; -це-пей - 2 ФПА і 2 ФПВ (рис. 44). утворюються ра-
Формування гемостатического тромбу
Фібриноген - унікальна молекула, облада-ющая властивістю швидко полимеризоваться в струмі
Мал. 43. Фібриноген складається з 3 парних білкових мо-лекул # 945 ;, # 946; і # 947 ;, Фібринопептиди А і В (ФПА і ФПВ) отщеп-ляють тромбіном від фібриногену, ініціюючи тим самим процес полімеризації і перетворення фібриногену в фібрин
Плазмові білки гемостазу
Мал. 44. Формування фібрин-мономерів з фібри-ногена. Тромбін отщепляет Фібринопептиди ФПА і ФПВ від молекули фібриногену, тим самим утворюються раство-рімие мономери фібрину, які здатні полімер-тися до лінійного полімеру, або «розчинної фібрину»
створімие мономери фібрину. Надалі відбувається спонтанне з'єднання комплімен-тарних ділянок фібрин-мономерів. Спочатку утворюються димери, далі олігомери і в ко-нечном підсумку збираються мононитки полімер-зованного фібрину. Таким чином, фибрино-вая ланцюг формується спонтанної, кінець в кінець полімеризацією фібрин-мономерів, при якій кінцева частина одного мономера вза-імодействует з центральною частиною іншого мономера в місці відщеплення ФПА. Результатом такої полімеризації є лінійний полі-заходів шириною в 2 молекули (рис. 44). На цьому етапі фібрин легко розчинний в 5-молярної
мочевине, тому він отримав назву раство-римого фібрину.
З'єднуючись з фібриногеном, тромбін не тіль-ко отщепляет Фібринопептиди. але і активує пов'язаний з ним фактор XIII. Фактор ХIIIа обра-зует ковалентні зв'язки між # 947; -ланцюг (D-будинку-нами) ниток розчинної фібрину (рис. 45), ко-торие з'єднуються за рахунок утворення пептид-них містків між бічними радикалами чи-зина і глютамина. Зшиті між собою моно-нитки фібрину утворюють міцну мережу, менш під-докинути фибринолизу і більш стійку до механічних впливів. У такій формі фиб-рин не розчиняється у 5-молярної сечовини та на-ни опиняються нерозчинним фибрином.
Мал. 46. Організований тромб, в якому в фибрино-ву мережу включені клітини крові
Утворився фібриновий згусток - трьох-мірна молекулярна мережу, в яку включені тромбоцити, еритроцити і лейкоцити (рис. 46). Активовані тромбоцити, пов'язані з нитками фібрину через рецептори GPIIb-IIIa, сокращают-
Мал. 45. Освіта нерозчинного фібрину під впливом фактора ХIIIа
Плазмові білки гемостазу
ся під дією тромбостенина (тромбоцитарно-го актомиозина) внаслідок притаманних їм контрак-тільних властивостей (див. розділ «Тромбоцити»). Про-виходить ретракция згустку крові. Згусток уплот-вується, з нього видавлюється частина сироватки. Формування остаточного тромбу настає на 10-15-й хвилині після полімеризації фібрину.
Якщо тромбоцити відсутні або мають дефект GPIIb-IIIa, то ретракції кров'яного згустилися-ка не відбувається і він швидко лізується в про-процесі фібринолізу. При відсутності ретракции тромбу в судинному руслі можливий відрив вітром-ботіческіх мас і емболія віддалених судин (тромбоемболія).