Глава V. Любов
Історія дуелі допомогла героям усвідомити любов. У Марії Іванівні проявляється справжній жіночий характер: вона са-моотверженно доглядає за пораненим, не приховує своїх почуттів, «без усякої манірності» визнається в любові у відповідь. Герої вирішили поєднати свої долі.
Одержаний лист батька зруйнувало їх плани. Закономірна реакція Марії Іванівни: вона побачила в цьому волю Божу. При її патріархальному вихованні інакше бути не могло. Гриньов ж внутрішньо протестував проти рішення батька, внутрішньо не со-розголошувати з ним. В кінці глави сказано, що він «боявся або зійти з розуму або вдаритися в розпусту». Невідомо, що сталося б, якби не навала Пугачова.
Епіграф надає главі сумний характер. Дівчина не воль-на у виборі нареченого: запитати має у батьків, родинний-ників, накопичити приданого. Часто любов мала драматічес-кий характер, тому що за всіма цими прикметами закохані розлучалися.
Історія з дуеллю, всупереч інструкціям, була зам'яли. Шваб-рин - людина без честі. Гриньов здогадувався, що саме Шваб-рин написав його батькам про дуелі, після чого батько надіслав до фортеці лист, в якому заборонив Петру одружитися. На той-який вчинок не міг піти людина порядна. Гриньов також відчував постійну неприязнь до себе з боку шваброю-на. Дуель ніяк не вплинула на їхні стосунки, що теж погано характеризує Швабрина.
Як ви розумієте слова Гриньова про «благом потрясінні»?
Ці слова є заключними в розділі «Любов». Ге-рій-оповідач (Петро Гриньов) розповідає про події про-шлого. Він уже пережив все це і оцінює те, що сталося з ним, драматичні події, пов'язані з навалою Пугаче-ва, коли його життя кілька разів піддавалася небезпеки, як «добру потрясіння». Очевидно, все, що сталося, мало великий, до того ж плідну вплив на його життя: у Гріні-ва сформувався характер, його духовний світ. Він з недорос-ля перетворився на справжнього чоловіка.