Економічна теорія - це суспільна наука.
Виробництво - процес праці, який відбувається між людьми і природою. Він являє собою доцільну діяльність людини. У процесі праці людина використовує ЗАСОБИ і ПРЕДМЕТ ПРАЦІ. В результаті створюються матеріальні і духовні блага.
Предмет економічної теорії - економічні або виробничі відносини.
Процес виробництва включає в себе: 1) безпосередньо виробництво
Спосіб виробництва включає в себе економічні відносини і виробничі сили.
Виробничі сили визначають характер економічних відносин. (Наприклад, кам'яна сокира не використали при феодальних і капіталістичних відносинах, парові машини використовують лише при капіталізмі) Залежно від розвитку виробничих сил змінюється устрій суспільства.
Виробничі сили-це сукупність робочої сили і засобів виробництва.
Робоча сила-здатність до праці. Виробляючи продукцію, людина реалізує робочу силу. Робоча сила - сукупність духовних і фізичних сил людини.
Засоби виробництва - сукупність засобів праці і предмета праці.
Засоби праці - це те, за допомогою чого людина впливає на предмет праці. Засоби праці поділяються на: а) активні: верстати, обладнання, транспорт, мотори, турбіни і т.д.
б) специфічні: земля, виробничі будівлі і т.д.
Предмет праці - це те, на що спрямована праця людини.
Історія розвитку предмета.
Періоди розвитку предмета: 1) Економія
2) Політична економія
3) Економічна теорія
1) Економія.
У перекладі «ойкос» - будинок, домогосподарство.
Це поняття зустрічається ще у давньогрецького філософа Аристотеля. Предмет цієї науки - багатство. Поняття «багатства» підрозділяється на 2 види:
сукупність споживчих вартостей. Відноситься до економії. Це природне багатство. Його джерело - землеробство і ремесло. Важливе значення має і роздрібна торгівля.
Протиприродне - виникає з обігу: з торгівлі, грошового обігу і являє собою господарство з метою збагачення - хрематистика - мистецтво чи господарювання робити гроші (лихварський або купецький капітал).
2) Політична економія. У перекладі «політейя» - суспільний устрій. Наука, що вивчає закони господарювання при певному суспільному устрої.
Виділяється кілька шкіл політичної економії.
а) Меркантилізм. У перекладі з італійського «Меркато» - купець, торговець. Розквітає в епоху Відродження в 15-18 ст. Народ, що належить до школи меркантилізму, висловлював інтереси торгового капіталу. У той час торгівля була основним заняттям населення. Народ діяв під гаслом «ВСЕ НА ПРОДАЖ». Основа багатства закладена в грошах. А джерело багатства - в сфері обігу товару, продаючи товар за цінами, що перевищують витрати виробництва.
б) Протекціонізм. Перенесення грошей зі сфери обігу в сферу виробництва. Економічний оборот був введений економістом А.Монкретьеном 1615 р «Трактат політичної економії» .Головна роль перебувала у держави, яке допомагало своїм торговцям, перевищуючи експорт над імпортом.
в) Фізіократи. Засновник Ф. Кене. Утворилася в 18 ст. У перекладі «фізос» - природа, «кратія» - влада. Кене вперше створив схему суспільного відтворення і визначив продуктивні і непродуктивні сили. Джерело багатства шукали в сільському господарстві. Розвиток мануфактури і машинного виробництва привело до створення капіталізму. Економія виводить джерело багатства вже з усієї сфери виробництва.
Ще Аристотель за дві тисячі років до великих економічних відкриттів обгрунтував, що