література
Висновок: Деякі проблеми теорії дизайну
Творчі та практичні досягнення дизайну безсумнівні, однак досі не вироблена його теоретична основа. Для початку потрібно ска-мовити, що не визначені навіть чіткі межі дизайнерської діяльності. Зараз, крім промислового (індустріального) дизайну, ми говоримо про дизайн інтер'єру та ландшафтному дизайні, графічному дизайні і дизайні експозиції, самим же популярним і піднятим на рівень істин-ного шоу-бізнесу є дизайн одягу (англійська «fashion» або фран- цузским «haute couture»).
Дані ергономіки збагатили промисловий дизайн додаткових-ними науковими даними і створили наукову базу дизайну. Дизайнер ті-перь може отримати антропометричну інформацію у вигляді норм і стан-дартів, наприклад середні дані по організму людини, про становище конкретного органу і його функціонуванні при виконанні тих чи інших робіт. Для міжнародних концернів, які постачають свою продук-цію в усі або майже всі країни світу, особливо важливо враховувати, що раз-заходів людини неоднакові у представників різних рас. Так, японс-кі фірми змушені були пристосовувати розміри машин до середнього зросту європейця, коли стали продавати свої автомобілі на європейському ринку і в США.
І все ж дизайн - це цілком самостійна, більш того, принципи-ально нова область творчості. Перш за все, дизайн - феномен XX ст. Звичайно, люди створювали навколишній їх предметний світ на протяже-ванні багатьох століть. Знаряддя праці, предмети меблів, домашнє начиння, з-будівлі в «додізайнерскій» період, можна охарактеризувати як образ-ці «стихійного» дизайну. Всім їм притаманні окремі риси современ-ного дизайну: вони розроблялися в тій чи іншій мірі технічним способом, в їхньому вигляді наочно відбивалося взаємодія форми, кон-струкції і функції, вони тиражувалися, по крайней мере, в часі. І навіть якщо не всі вони є творами декоративно-приклад-ного мистецтва, для нас вони - найцінніші пам'ятки матеріальної куль-тури, ремесел, історії техніки.
При цьому головна відмінність «стихійного» дизайну від професійно-го полягає в тому, що в ньому відсутнє попереднє вивчення, спеці-ально моделювання функціонування створюваної речі. Кращі його зразки народжувалися повільно, цей процес йшов шляхом проб і помилок, а введення навіть незначного нововведення розтягувалося часом на не-скільки століть. З початку XX в. значно прискорився сам темп роз-ку, зміна способу життя людей і предметного світу. В результаті науково-технічного прогресу в повсякденний побут увійшло величезна кількістю-ство технічних новинок: побутові електричні прилади, засоби транспорту і зв'язку, електронно-обчислювальна техніка. Вельми непрос-ті завдання довелося вирішувати першим дизайнерам, коли вони зіткнулися з необхідністю створювати принципово нові речі, які не мають ана-логів в минулому. Художнього смаку і елементарного досвіду оказа-лось недостатньо. Необхідно було мати одночасно розвиненим художнім мисленням, властивим представникам сфери искусст-ва, і раціональним проектним мисленням, вивчати закономірності пред-метного формоутворення, вдаючись в область інженерної та конструк-торської діяльності.
Дизайн з самого початку свого існування ставив перед собою заду-чу зв'язати в єдине ціле красу і доцільність, технічну та есте-тичні початку, створення нових видів і типів виробів, організації це-лостного предметного світу, що відповідає рівню розвитку матері-альної і духовної культури сучасного суспільства. Завдання це грандіозний-на, але можна сподіватися, що дизайн впоратися з нею, неухильно розширюючи сферу своєї діяльності, накопичуючи практичний досвід і виробляючи свої власні, науково обґрунтовані теоретичні і методологічес-кі принципи.
Питання до іспиту
Дизайн як складовий елемент культури.
Різні підходи до визначення історії дизайну.
Матеріальна культура Стародавнього Єгипту.
Ремесло в епоху Середньовіччя.
Розвиток ремесла, науки і техніки в епоху Відродження.
Стилі в європейському мистецтві XVIII ст. Бароко і рококо.
Розвиток ремесла і декоративно-прикладного мистецтва в Росії X-XVIII ст.
Специфіка художнього проектування в умовах мануфак-турне виробництва.
Початок технічної революції. Зародження промислового про-ництва і проблеми формоутворення.
Перші російські промислові виставки. Участь Росії в міжнародних промислових виставках.
Промислові виставки XIX в. і їх внесок в розвиток дизайну.
Художньо-промислові училища в Росії. Строгановское училище.
Проблеми формоутворення в предметно-просторового сере-де на рубежі XIX-XX ст.
Теорія і практика в творчості У. Морріса.
Стиль модерн.
Конструктивізм і функціоналізм.
Школи промислового конструювання на початку XX ст.
Німецький Веркбунд.
Баухауз: розробка принципів формоутворення промислової продукції.
Створення ВХУТЕМАСа, його роль в розробці принципів примушує-ленного мистецтва в СРСР в 1920-1930-і рр.
Піонери радянського дизайну.
Передумови виникнення промислового дизайну в США.
Розвиток дизайну в США після Другої світової війни.
Основні принципи комерційного дизайну.
Р. Лоуі - піонер комерційного дизайну.
Вища школа формоутворення в Ульмі: нова концепція ді-зайн-освіти.
Особливості розвитку дизайну в Німеччині після Другої світової війни.
Особливості розвитку дизайну у Франції після Другої світової війни.
Особливості розвитку дизайну в Англії після Другої світової війни.
Особливості розвитку дизайну в Італії після Другої світової
війни.
Матеріал викладено на основі дослідження В. Глазичева «Про дизайн. Нариси з теорії та практиці дизайну на Заході ». - М. Мистецтво, 1970. - 191 с.