Міжнародна інфраструктура - сукупність структурних елементів національних господарств і світових інститутів, що забезпечують реалізацію, функціонування і розвиток форм міжнародної співпраці. Процес поглиблення міжнародного поділу праці сприяє розвитку і вдосконаленню елементів світової інфраструктури, які є необхідною умовою ефективного функціонування різних форм економічного співробітництва на інтернаціональному рівні.
Класифікація елементів міжнародної інфраструктури здійснюють за двома основними ознаками:
- за роллю, яку вони виконують, сприяючи реалізації форм міжнародної співпраці;
- за місцем елементів інтернаціональної інфраструктури у відтворювальному процесі, зокрема у виробництві, обміні, а також реалізації інтересів споживачів.
Виробнича інфраструктура за масштабами та обсягом функцій є найбільшою. Вона охоплює елементи національних економік і міжнародні виробничі зв'язки, що забезпечують функціонування матеріального виробництва і створюють умови для руху товарів споживачам. До виробничої інфраструктури відносять:
- світової транспорт, міжнародний зв'язок, складські приміщення і т.д .;
- інженерні споруди і пристрої, в т.ч. іригаційні системи;
- міжнародні інженерні комунікації та світові мережі, серед них - лінії електропередач, нафто- і газопроводи, теплотраси, водопровід.
Серед елементів виробничої інфраструктури провідне місце займає світової транспорт. В сучасних умовах характерні насамперед інтермодальні перевезення, в яких беруть участь два і більше видів транспорту. Такі перевезення характеризуються високими якісними стандартами на всіх ділянках шляху руху товару.
У міжнародній транспортній системі перше місце займає морський транспорт, який обслуговує 80% вантажообігу світової торгівлі. Певні функції виконує і внутрішній водний транспорт, який охоплює внутрішні водні шляхи.
Важливу роль в обслуговуванні міжнародних торгових операцій відіграє і залізничний транспорт, який об'єднує 42 основних країн світу залізничними коліями протяжністю понад 915 тис. Км.
Світові ринки автомобільних перевезень є одними з найдинамічніших, оскільки вони найбільш чутливо реагують на зміни загальногосподарської кон'юнктури. Прикладом цього може бути скорочення попиту на початку 90-х XX в. в США, а пізніше в Японії, що відразу позначилося на автомобілебудуванні і пов'язаних з ним галузях. Майже 3/4 світового парку вантажних автомобілів припадає на Європу і Північну Америку.
За останні 10 років обсяг повітряних перевезень пасажирів зріс в два рази. До середини 90-х вантажообіг на повітряному транспорті зростав щорічно на 10-12%.
Відносно новим елементом виробничої інфраструктури є трубопровідний транспорт. В цілому довжина магістральних нафтопроводів 27 країн, за статистикою ООН, досягає 436 тис. Км. Найбільші нафтопроводи в кінці 90-х рр. мали США та Росія.
Найбільший внесок в міжнародну торгівлю послугами здійснює туризм. Майже 500 млн. Чоловік щорічно відвідують зарубіжні країни в якості туристів. Розрізняють три основні види міжнародного туризму рекреаційний, науковий і діловий. На частку першого припадає понад 70% міжнародних туристичних поїздок. В окремих країнах світу ВНП формується переважно за рахунок іноземного туризму. Проблеми міжнародного туризму вирішують 70 міжнародних організацій.
Відповідне місце в міжнародному обміні послугами займає освіту. Міжнародні зв'язки вищої школи дають можливість обмінюватися досвідом та інформацією між викладачами та науковими співробітниками, аспірантами та студентами, створювати інтернаціональні робочі колективи. Майже 100 міжнародних організацій займаються питаннями інтернаціоналізації діяльності вищої школи. За даними ЮНЕСКО, на початку 90-х за межами своєї країни навчалося приблизно 1,5 млн. Студентів, з них більше 2/3 - з країн, що розвиваються. З туризмом пов'язаний і експорт-імпорт послуг по лінії культури і мистецтва.
Всебічне переплетення національних економік вимагає створення міжнародних інститутів, які здійснювали б регулювання світогосподарських процесів. Сукупність таких елементів створює інституційну інфраструктуру.
Зовнішньоекономічні зв'язку потребують валютно-фінансових відносинах. Вони регулюються міжнародними фінансовими організаціями, такими як МВФ і Світовий банк. Елементи міжнародної валютно-фінансової і кредитної інфраструктури суттєво впливають на розвиток економічних процесів у всьому світі. Їх роль пов'язана з розширенням сфери грошового обороту, операцій з нерухомістю, кредитним обслуговуванням великого і малого бізнесу, централізацією банківського капіталу і активізацією банківської діяльності.
Експорт капіталу - одна з найважливіших особливостей діяльності розвинених країн. До особливостей експорту капіталу належать збільшення прямих інвестицій, перетворення промислово розвинених країн в валютну сферу застосування капіталу, збільшення обсягів інвестицій в ці країни, зростаюча роль нових індустріальних країн в експорті капіталу.