Революції народно-демократичні -
революції, що розгорнулися в країнах Європи і Азії в кінці Другої світової війни і безпосередньо після неї. За своїм змістом вони з'явилися спочатку антиімперіалістичними, антифеодальними, демократичними революціями, які в ході вирішення завдань визвольного, загальнодемократичного характеру переросли (чому сприяли і певні міжнародні чинники) в революції соціалістичні.
Розвиток Р. Н.-д. пройшло через два етапи. На першому (в Європі - з осені 1944 р 1947-48 рр.) Вирішувалися головним чином антифашистські, антифеодальні, національні і демократичні завдання. Було ліквідовано панування фашизму і його місцевої агентури, здійснений вихід з гітлерівської коаліції і перехід на сторону антифашистського блоку, репресовані військові злочинці, націоналізовані власність, їм належала, і власність, захоплена окупантами, проведені найбільш невідкладні заходи в рамках аграрної реформи, ліквідовано залишки середньовіччя, феодалізму, встановлена дійсно народна влада - держава народної демократії. При здійсненні всіх цих заходів зміцнювався союз робітничого класу і селянства. зростав вплив марксистсько-ленінських партій - найбільш послідовних борців проти реакції. Національна буржуазія, в тій чи іншій мірі підтримувала робітничий клас і селянство в рішенні загальнодемократичних завдань, мала на увазі перш за все свої власні класові цілі. Вона мала намір, використовуючи допомогу Заходу, особливо монополій США, поступово спрямувати розвиток подій в звичайне буржуазно-демократичне русло. Тому послідовне рішення демократичних, антиімперіалістичних завдань в ході революційної боротьби наражалося на возраставшее її опір. Інтереси ж народних мас змушували їх йти значно далі звичайних демократичних перетворень, рухатися по шляху переростання демократичної революції в соціалістичну.
На цьому, другому етапі Р. Н.-д. відбувається перегрупування класових сил. Йде боротьба за націоналізацію засобів виробництва, за остаточну ліквідацію впливу іноземних монополій, за подальшу демократизацію державного ладу. У цій боротьбі зміцнюються позиції робітничого класу і всіх групуються навколо нього сил, зростає і поступово стає переважаючим вплив марксистсько-ленінських партій, ізолюються різні верстви буржуазії. В результаті робітничий клас вирішує завдання соціалістичної революції, встановлює диктатуру пролетаріату в народно-демократичній формі.
Р. Н.-д. розгорталися в обстановці, коли Радянський Союз використав свою зрослу міць і вплив для того, щоб захистити народно-демократичні країни від імперіалістичного втручання, яке могло викликати громадянську війну і привести до інтервенції; він допоміг їм подолати економічні труднощі, які внутрішня і зовнішня реакція намагалася використовувати для загострення обстановки і настання на демократичні завоювання народів.