Бібліографічний опис:
Ключові слова: енергозберігаючі технології, оцінка інвестицій, оцінка ризиків, оцінка економічної ефективності енергозберігаючих технологій
Впровадження енергозберігаючих технологій передбачає достовірну оцінку економічної ефективності відповідних інвестицій, зокрема - при будівництві енергозберігаючих будівель.
Для визначення найбільш економічно ефективного варіанту енергозберігаючих заходів необхідно порівняти кілька різних варіантів інвестиційних проектів з точки зору їх економічної доцільності. Економічна ефективність енергозберігаючих технологій характеризується системою показників, що відображають співвідношення витрат і результатів варіанту проекту стосовно інтересам його учасників [1,3].
Інвестиційні проекти слід оцінювати з позиції користі для країни, регіону, муніципального освіти, конкретного поселення, організацій, окремих учасників проекту і т. Д.
Для проведення оцінки розглядають наступні показники економічної ефективності:
показники комерційної (фінансової) ефективності, що враховують фінансові наслідки реалізації інвестиційного проекту для його безпосередніх учасників;
показники економічної ефективності, що враховують пов'язані з проектом витрати і результати, що виходять за межі прямих фінансових інтересів його учасників і допускають вартісне вимірювання.
Для великомасштабних проектів (істотно зачіпають інтереси міста, регіону або всейУкаіни) слід обов'язково оцінювати економічну ефективність. Оцінка ефективності інвестиційного проекту проводиться в два етапи, відображених на рис. 1.
Мал. 1. Схема оцінки ефективності інвестиційного проекту
На першому етапі визначають показники економічної ефективності інвестиційного проекту в цілому. Метою роботи на цьому етапі є агрегована економічна оцінка проектних рішень і створення необхідних умов для пошуку інвесторів.
В першу чергу оцінюють суспільну ефективність інвестиційного проекту - його адекватність вимогам суспільства (зобов'язаннями, що випливають із законів, інструкцій, правил, кодексів, статутів, а також з міркувань забезпечення захисту навколишнього середовища, здоров'я та безпеки суспільства, надійності виробництва, збереження енергії та природних ресурсів ). При незадовільну оцінку суспільної ефективності такі проекти не рекомендують до реалізації і вони не можуть претендувати на бюджетну підтримку будь-якого рівня. Якщо ж загальна ефективність виявляється позитивною, оцінюють їх комерційну еффектівность.Прі недостатньою комерційної ефективності інвестиційного проекту рекомендується розглянути можливість застосування різних форм його підтримки, які дозволили б підвищити комерційну ефективність інвестиційного проекту до прийнятного рівня. Якщо джерела і умови фінансування відомі заздалегідь, оцінку комерційної ефективності інвестиційного проекту можна не проводити.
Другий етап оцінки здійснюють після обґрунтування схеми фінансування. На цьому етапі уточнюють склад учасників і визначають фінансову реалізованість та ефективність участі в проекті кожного з них, регіональну і територіальну ефективність, ефективність участі в проекті окремих підприємств і акціонерів, бюджетну ефективність та ін. Для учасників-кредиторів ефективність визначають відсотком за кредит. [2].
Оцінка економічної ефективності інвестицій в енергозбереження проводиться для порівняння різних варіантів енергозберігаючих заходів та вибору найбільш ефективного варіанту рішень [4].
Додаткові інвестиції в енергозбереження DК призводять до щорічного середнього додаткового доходу d е за рахунок економії енергоресурсів протягом усього терміну Тсл експлуатації в будівлях енергозберігаючих заходів. Порівняння різних варіантів енергозберігаючих заходів проводиться на основі розрахунків і зіставлення термінів окупності інвестицій в ці заходи, а також наступних додаткових показників ефективності інвестицій:
чистий дохід за рахунок економії енергоресурсів за весь термін експлуатації енергозберігаючих заходів;
індекс прибутковості інвестицій в енергозберігаючі заходи, що забезпечують вказаний дохід.
Перераховані вище показники можуть розраховуватися в двох варіантах:
при дисконтуванні доходів, що надходять за термін служби інвестиційного обладнання;
при нарощенні (капіталізації) зазначених доходів.
Термін окупності інвестицій у проектування будівель підвищеного рівня енергозбереження з урахуванням дисконтування доходів, що надходять за рахунок економії енергоресурсів Тд, років, визначається за формулою:
Тд = -ln [1 - rТ0] / ln (1 + r), (1)
де r - розрахункова норма дисконту,%; норму дисконту рекомендується приймати на рівні 10-12% (0,10-0,12);
Т0 - бездисконтних термін окупності інвестицій, років
Бездисконтних термін окупності інвестицій Т0, років, визначається за формулою:
де DК - інвестиції в проектування підвищеного рівня енергозбереження будівель, руб .;
D е - щорічний середній додатковий дохід за рахунок економії енергоресурсів протягом усього терміну експлуатації енергозберігаючих заходів, руб. / Рік.
Термін окупності інвестицій у проектування підвищеного рівня енергозбереження будівель з урахуванням нарощення (капіталізації) доходів, що надходять за рахунок економії енергоресурсів ТНР, років, визначається за формулою:
ТНР = ln [1 + rТ0] / ln (1 + r), (3)
де r, Т0 - то ж, що і у формулі (2)
Чиста поточна вартість за рахунок економії енергоресурсів за весь період експлуатації енергозберігаючих заходів ЧДД, руб. визначається за формулою:
де DЕд - повний дисконтований дохід за рахунок економії енергоресурсів за весь період експлуатації енергозберігаючих заходів, руб .;
DК - то ж, що і у формулі (2).
Чистий дохід за рахунок економії енергоресурсів за весь період експлуатації енергозберігаючих заходів при нарощенні (капіталізації) доходів, що надходять ЧНД, руб. визначається за формулою:
ЧНД = DЕнр - DК, (5)
де DЕнр - повний дохід за рахунок економії енергоресурсів за весь час експлуатації енергозберігаючих заходів при нарощенні (капіталізації) доходів, що надходять, руб.
DК - то ж, що і у формулі (2).
Повний дисконтований дохід за рахунок економії енергоресурсів за весь період експлуатації енергозберігаючих заходів DЕд, руб. визначається за формулою:
DЕд = d е [1 - (1 + r) -Тсл] / r, (6)
де d е, r - то ж, що і в формулах (2);
Тсл - термін експлуатації енергозберігаючих заходів, років, визначається за нормативними показниками або за даними фірм-виробників.
Повний дохід за рахунок економії енергоресурсів за весь час експлуатації енергозберігаючих заходів при нарощенні (капіталізації) доходів, що надходять DЕнр, руб. визначається за формулою:
DЕнр = d е [(1 + r) Тсл - 1] / r, (7)
де d е, r, Тсл - то ж, що і у формулі (6).
Індекс прибутковості інвестицій за умови дисконтування всіх доходів ІДД протягом терміну експлуатації енергозберігаючих заходів визначається за формулою:
де DЕд - то ж, що і у формулі (6);
DК - то ж, що і у формулі (2).
Індекс прибутковості інвестицій за умови нарощення (капіталізації) усіх отриманих доходів ІДнр протягом терміну експлуатації енергозберігаючих заходів визначається за формулою:
ІДнр = DЕнр / DК, (9)
де DЕнр - то ж, що і у формулі (7);
DК - то ж, що і у формулі (2).
Подальший розвиток методики розрахунків по оцінці економічної ефективності інвестицій в теплоенергопостачання та енергозбереження будівель повинно враховувати наступні принципово важливі фактори [5]:
розгляд енергетичних ресурсів як стратегічної сировини;
уявлення про те, що головним мотивом енергозбереження має бути захист інтересів майбутніх поколінь, збереження традиційних джерел енергії, але вже як сировини для хімічної та медичної промисловості;
необхідність збереження якості навколишнього природного середовища та її поліпшення;
стимулювання застосування відновлюваних нетрадиційних джерел енергії - сонячної енергії, тепла верхніх шарів Землі, енергії вітру і т. Д .;
підвищення споживчих якостей будівлі шляхом застосування енергозберігаючих технологій, одночасно сприяють поліпшенню якості мікроклімату приміщень.
Ключові слова
оцінка ризиків. енергозберігаючі технології. оцінка інвестицій, оцінка економічної ефективності енергозберігаючих технологій