Знаходиться в 300 км на схід від Пірея. Ви вже знаєте, що греки дуже пишаються своєю приналежністю до християнського (зокрема, православному) світу. Ви вже прочитали про Афон, Салоніки і Метеори. Але є особливе місце, шановане і православними, і католиками, і протестантами. На острові Патмос святий Іоанн Богослов написав свій знаменитий, канонічний для ВСІХ християн «Апокаліпсис» (Книгу Одкровень). Вірніше, всього лише записав, оскільки диктував сам вознісся на небо Учитель, посланий йому одкровення. А Іван був у Христа, між іншим, улюбленим учнем.
І монастир, ця коричнева брила, що ширяє над морем і займає по праву саму вершину острова, саме він, а не замки иоаннитов і стародавні акрополів, служить духовним центром Егейського моря. Цей острів істинний християнин оминути своєю увагою не може.
Патмос - це маленький (16 х 10 км), милий, тихий, благоліпний острів. Це півні, дзвіночки, кози. Разом з тим це і якась первозданна суворість - Патмос з давніх часів люди не шанували, оскільки був він безводних, непривітним, скелястим. Максимум наближення до простоти і аскезі і мінімум штучних потребно¬стей, якими оточила людини сучасна цивілізація.
Всі пороми причалюють в Патмосі в порт Скала (Skala). Він знаходиться в красивій затишній бухті. Хору, що знаходиться прямо над портом, являє собою класно збереглася середньовічну село з класичними для Егейського моря біло-синіми будиночками.
Є один нюанс, що стосується води, - на Патмосі рекомендується пити тільки бутильовану воду. Та, що тече з крана, для пиття не призначена. Взагалі питна вода сюди завозиться, як завозиться, втім, майже всі - на острові нічого не виробляється, і треба приготуватися до того, що на Патмосі все буде коштувати дорожче, ніж та в материковій Греції, і на сусідніх островах.
Решта острова Додеканезские архіпелагу менш цікаві для турі¬ста, але коротка інформація по ним бу¬дет представлена вашій увазі.
На північ від Коса розташовані острова Калімнос і Лерое. Між Родосом і Косом розкинулися острівці Халки, Алімнія, Нисирос і Тилос.
Острів Калімнос (Kalymnos) був відомий як центр видобутку морських губок, але залишився єдиним, де цей промисел живе й досі. Для сільського господарства острів майже непридатний. Але там, де може щось вирости, ростуть прекрасні апельсини, мандарини і виноград. Зокрема, цікаве враження залишає Вафі (Vathi) - зелений оазис в скелястій пустелі. Враження підсилює фьордообразние заливчик.
Острів також славиться писаними жіночими хустками.
Туристичний центр острова - Массурі (Massouri), знаходиться на західному березі. Якщо ви раптом скелелаз, вам потрібно саме сюди. Тут, крім відмінних тренувальних майданчиків у вигляді стрімких скель, ви знайдете ще й печери.
Пляжі на Калімносі піщані, і це їх головна перевага. Близька до головного міста маленька бухта Вліхадія (Vlyhadhia), куди можна дійти пішки через яр, - хороше місце для дайвінгу. Трохи західніше є ще печера Кефала, куди ходять екскурсійні човни. Є свій монастир з яскравою червоною дахом. На нього можна помилуватися і здалеку.
Можна дістатися поромами з Родосу.
Острів Нисирос (Nissyros) відрізняється від інших тим, що там є згаслий вулкан і мінеральні джерела. Завдяки вулканічної природи на Нисирос більш зелено, ніж у його сусідів. Слід, утім, знати, що подорож туди досить обтяжлива.
Згаслий вулкан Стефано (кратер 260 м діаметром і 30 м завглибшки) останній раз прокидався в 1933 р Власне, це означає з точки зору вулканології, що він зовсім не згаслий. Все вулкани, виверження яких відбувалися в історичному періоді, вважаються чинними.
Від порту вулкан знаходиться в 17 км, і до нього можна доїхати автобусом від гавані до села Никия (Nikia) по серпантинної дорозі, а звідти - ще півгодини йти пішки. Вулканічні камені можуть бути слизькими, так що треба вибирати відповідне взуття. Пар і запах йдуть з многочісленш дірок на поверхні.
Острів Кастелорізон (Мегісті) - найбільш віддалена від Афін точка території Греції. Територіально він розташований приблизно на півдорозі від острова Родос до головного турецького курорту Анталія. Гавань Мегісті знаходиться в бухті того самого затоки, який на материку виходить до відомого турецького курорту Аланья (до нього всього лише 3 км через затоку).
На вершині гори Кастелорізон знаходиться фортеця иоаннитов (XIV ст.). Туди слід піднятися по добре помітною бетонної стежці, що йде зигзагом (її називають «білими ступенями», або «конділакія»), і розглянути в бінокль Туреччину, а також саму бухту, щоб прийти до висновку: мабуть, не гірше, ніж Сімі. А на вершині фортеці принципово для турків, майорить великий білосиніх смугастий прапор Греції.
Православна церква Св. Миколая (Агіос-Ніколаос) врівноважується типово османської мечеттю (XVIII ст.), Яка стоїть біля самої води і в якій зараз розташований краєзнавчий музей.
Є музей острова (водолазні костюми, кераміка, фрески, монети), а за ним - Лікійська гробниця (IV ст. До н.е.). Вона схожа на великий кам'яний валізу. Таких дуже багато на узбережжі Туреччини, але в Греції тільки одна - саме тут.
В цілому ж острів швидше цікавий тим, хто відпочиває в Туреччині і не проти на день махнути в Грецію. Для тих же, хто обрав Грецію в якості бази відпочинку, острів залишається далеким і для візиту недоцільним (130 км від Родосу, пороми два рази в тиждень).