Будь-яке нове спочатку завжди викликає
опір, так як воно не підтверджує
укорінених уявлень, а вимагає їх
зміни.
VI. ПРАКТИЧНИЙ ЕТАП
6.1. Констатуючий, формуючий, контролює ЕКСПЕРИМЕНТИ
В осущ е ствленіі практичного етапу чітко виступають три стадії, які мають свої конкретні цілі: констатуюча, що формує і контролює.
Констатуючий експеримент. На пер в другій стадії про сн ов н о м метою є визначення (констатація) початкового рівня в сіх парам е тров і факторів, які підлягають відстеженню в ек сперіменте. Проводиться вивчення початкового стану педагог і системи разом з допомогою к о нтролірующіх засобів і ме т одов (див. Гл. X), з'ясовується рівень навчальних досягнень, вихованості, певних якостей особистості або колективу та ін. За допомогою методів н аблюденія, і зучение документації встановлюється наявність необхідних умов для проведення експерименту, оцінюється состоян і е самих учасників експерименту.
Формуючий експеримент. Відповідно до наміченої програмою різні види експериментальних впливів на об'єкт осущ е ствляют в практичній навчальній і виховній роботі з екс п ер і ментальними об'єктами.
Під час формує експерименту педагог веде щоденник експ е рим е нта. в який зап і Сива фактично здійснено н і возде й наслідком н а уч єни ков, проведення колективних, групових х меро п р и ємств та індивідуальних заходів, їх корекція.
Корисно фіксувати зауваження про к о н к р е т н их умовах експерименту. про емоційні реакції, ставлення ня учнів до ек сперіментальним воздейств і ям, про н аруженние н е д о статки і з атрудненія в організації проц е сса. Це дозволить зробити висновки і рекомендації більш дет а льним і та цінними.
Протягом формує е ксперімента п едагог стежить з а з ме н еніем інт е ресующіх його параметрів, може робити проміжні зрізи тих чи інших характеристик і в н осіть корективи в експериментальних н т, підправляти мул і конкретизувати гіпотезу.
Контролюючий експеримент. Тр е тьей стадією практичного етапу є ретельний збір і рег і ція (вимірювання, опис, оценк і) всіх кінцевих показників навчального процесу - контролюючий експеримент.
6.2. ЛІНІЙНИЙ. ПАРАЛЕЛЬНИЙ, ПЕРЕХРЕСНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТИ
Організація практичного етапу підпорядкована логіці пошуку з ме н ен і я і нтерес експериментатора ознаки (парамететра) навчально-виховного процесу та зв'язку цієї зміни з е ксперіментальним впливом.
Лінійний експеримент. В осно в е лінійної схе м и леж і т порівняння об'єк е кта (групи) з самим собою на різних етапах процесу навчання (розвитку). Спочатку педагог провід і т експеримент з використаний і їм звичайних змісту, методів і засобів. Р ез ультат визначається зі зміни цікавлять педагога параметрів (різниця між контрольним і констатує вим е рен і ями).
Потім в тій же групі учнів проводиться експеримент з введенням випробуваного засобу і знову визначається результат як і Зміна параметрів.
Якщо другий результат буде вище, то робиться висновок про п оложіт е льоном вплив експ е риментально впливу на педагогічний процес.
Лін е йний експеримент не вимагає зрівняні і вання умов навчання, але застосуємо в тих випадках, коли досліджуване явище відносно мало залежить від збільшення ЗУН або розвитку личност і в процесі експерименту.
Приклад. Для визначення впливав ні я способу актуалізації та й опор н и х знан і й на уроках ф і з і до і н а формування підлогу і технічних зна н ий учнів були проведені. 1) і злож е ня теми "Теплопередача" з приведення м ін і мерів учителем; 2) і зло ж е ні е теми "агрегатний е состоян і я речовини з пр і веденням при ме рів самими учнями. У констатирующем і до н контрольна зрізах в шпалери х з Лучано фі к с і рованного кількість готівки асоціацію ц іацій теоретичного матеріалу з пр і заходами з практики. У другому випадку р е зультат виявився вдвічі вище, ніж в пе ровом, на основі чого був зроблений висновок, що приведення ін і мерів уч а щимися набагато ефективніше, ніж при і зложення учителем.
Паралельна схема. В основі паралельно й схеми лежить з рівняння двох або більше об'єктів між собо й.
Логічна модель паралельного експерименту має два різновиди: порівняння за методом єдиної схожості і п про методу єдиного відмінності.
У паралельному експерименті по методу єдиного сходст ва експери н ими є кілька класів. котори е піддаються перевірити е мому впливу Ф. Однак, крім фактора Ф, од ин акова для всіх класів, в п е дагогіческом процесі діють інші приховані і невраховуваних чинники: вплив особистості вчителів (У), м е тоди навч ен ія (М) , особливості неуравненних класів (К) і ін. Якщо в таких умовах в результаті експерименту буде зареєстровано один і той же однакове для всіх об'єктів зміна параметра (П), то це повинно бути сл е дств і їм впливу фактора Ф.
Приклад. Разом з друг і м і формам і і методами навчання (M1) учитель (У 1) в своєму класі (К1) примі н яет опорні конспекти типу Шаталова (Ш) і підлозі ч ає х зрошена знання у учащ і хся (3). В експерименті вирішено пере і ть, чи є результати наслідком застосування конспектів. Вчителі У 2. У3. здійснюють експери н е використання конспектів при іншому зі ч ета н ії методів і форм роботи (М 2. М 3.). Якщо прискорений ся експери н их класів виявляють підвищені рівня навчальних досягнень, то висновок буде один: причина підвищення знані й - використання конспектів Шаталова.
Логічна схема паралельного експери е нта за методом єдиного подібності:
Паралельний експеримент за методом єдиного відмінності реалізувати кілька важче, так як він припускає зрівнює і е вс е х фа до торів навчений і я (виховання) в двох групах об'єктів. Потім в одній групі (експериментальної) проводиться випробувані вплив, а в іншій (до н контрольної) процес йде без такого впливу.
Якщо виявляється, що в експериментальній групі результати навчання. або виховання вище, ніж у контрольній (єдино е відмінність), то це вважається наслідком застосування випробуваного впливу.
Схема перехресного експерименту. Зрівняти всі умови і сам і х учнів в контрольному і експериментальному класах практ і чеськ і неможливо. Тому в схемі єдиного відмінності для підвищена ш ення надійності результатів і висновків застосовується прийом, коли експериментальний і контрольний об'єкти (класи) змінюються по черзі місцями. Спочатку формує воздейств ие проводиться на об'єкт А, проводиться контролюючий експер і мент, виявляється єдиного відмінність (пр е щення рівня навчальних досягнень в експериментальній групі).
Потім весь хід експерименту повторюється (починаючи з вирівняні а н і я параметрів), але формує вплив Ф проводиться на об'єкт Б. Якщо в результаті виявляється, що єдиною відмінністю знову є зміна ЗУН (причому вже у зворотний бік), то висновок про ефект прийому Ф може вважати ся цілком надійним.