Правопис прислівників

89. Прислівники з приставками треба відрізняти від схожих іменників, прикметників і займенників із прийменниками: спочатку не зрозумів, але: з початку року; яйце зварили круто, але: в круту гору; прочитаєш, потім напишеш, але: за тим будинком.

Примітка. Сполучення, близькі за значенням до прислівники, пишуться з прийменниками окремо: невтомно, в корені (все змінити), без натяків, в ногу (йти), в обтяжку, поодинці (працює), в обріз, в загальному, в упор, за кордон, на будинок (завдання), під боком (живе) і ін. Якщо виникають сумніви в злитому або роздільному написанні поєднання наречного типу, необхідно давати собі раду в словнику.


90. Після шиплячих на кінці прислівників пишеться ь. наприклад: галопом, навстіж, суцільно.
Винятки: вже, невтерпеж, заміж.


91. У говірками з приставками з-, до-, с- на кінці пишеться а: здавна, до червоного, спочатку (вони походять від родового відмінка прикметника або іменника), а в говірками з приставками в-, на-, за- пишеться на наприкінці про: вліво, ліворуч, замертво (вони походять від знахідного відмінка).
Примітка. Сюди не належать випадки, де на кінці ясно чується у, наприклад: здуру.


92. На кінці прислівників після шиплячих під наголосом пишеться о. свіжо, гаряче, голяка.
Виняток: ще.


93. Дефіс пишеться:
1) в говірках на-скі, -ьі, -му з приставкою по-: по-товариськи, по-вовчому, по-новому, по-моєму, по-видимому, як і раніше, по-пустому (а також по- латині);
2) в говірками по-перше, по-друге, по-третє і т. Д .;
3) в говірками з дещо, то, -небудь, -небудь: подекуди, десь, куди-небудь, коли-небудь;
4) в говірками, утворених повторенням слів: чуть-чуть, міцно-міцно, мало-помалу.

Примітка 1. Прислівники на у, -еньк, -оньку з приставкою по- пишуться разом: порівну, просто, довго, даремно, помаленьку, легенько.
Примітка 2. Прислівники, утворені від імен людей, пишуться з малої літери: по-Мічурінськ, по-суворовських.


94. Прислівники чому, чому, тому, від того, навіщо, потім пишуться разом. наприклад:

1) Чому (від чого) він не прийшов? - Захворів, тому (тому, тому) і не прийшов;

2) Навіщо (чому) він хвилюється? - Він хвилюється потім (тому), що може спізнитися на поїзд.


95. У дванадцяти говірками ні і ні пишуться разом: колись, ніде, нікуди, нізвідки, нема чого, ніколи, ніде, нікуди, нізвідки, ніяк, нітрохи, анітрохи. Під наголосом пишеться не, без наголосу - ні.


96. Прислівники, утворені від прикметників з двома н, зберігають ці два н. розсіяний людина - дивиться неуважно, перелякане вираз обличчя - дивиться злякано.

Примітка. Слід відрізняти прислівники з двома я від коротких пасивних дієприкметників з одним я. Прислівники належать до дієслів і, служать обставинами; короткі причастя відносяться до іменником або займенників і служать присудком: говорив схвильовано, море схвильоване.

← Правопис прийменників.

Схожі статті