Професійне просвітництво в процесі вивчення основ наук і трудового навчання. Професійне просвітництво в позаурочний час.
Важливим компонентом професійної орієнтації учнів є професійне просвітництво - повідомлення школярам відомостей про різні професії, їх значення для народного господарства, умови праці, вимоги, що пред'являються професією до психофізіологічних якостей особистості, способи і шляхи їх отримання, оплаті праці.
Крім того, учні повинні знати основні загальнотрудові та загальновиробничі поняття: що таке культура праці, трудова дисципліна, принципи планування, структура підприємства, оплата за одним нарядом (бригадний підряд), оплата праці за кінцевими результатами діяльності і т. Д.
Роботу по профпросвещеніе часто називають профінформації. Однак інформація - це пасивний процес, а мета профпросвещеніе не тільки повідомлення відомостей про професії, а й формування свідомого ставлення до вибору конкретної професії, тому вона включає в себе і профінформації, і профпропаганду, і профагітацію. Знання про професії учні отримують не тільки в школі. Джерелами знань з цього питання служать засоби масової інформації, знайомі, родичі та ін. При цьому відомості про зміст професій і їх значимості іноді можуть бути дані дуже спотворено, внаслідок чого можливе створення картини невиправданої привабливості одних професій і атмосфери недоброзичливості до інших.
У зв'язку з цим перед школою, як і перед усім нашим суспільством, стоїть досить складне завдання - виправити що йде врозріз з потребами народного господарства і суспільства ставлення до деяких професій і сформувати новий. Вирішити це завдання покликана та частина профпросвещеніе, яку називають профпропагандой. Однак всю роботу по профпросвещеніе ні в якому разі не можна зводити тільки до пропаганди професій.
Планувати роботу з професійного освіті в школі, зокрема по профпропаганде і подальшої профагітаціі, слід після завершення попередньої профдіагностики. Тільки на основі такого підходу можна проводити відповідну роботу зі школярами, спрямовану на формування свідомого ставлення до вибору професії. Питанням професійного освіти можна присвятити спеціальні профінформаційні уроки. На цих уроках слід розповісти учням про структуру народного господарства, про вимоги, що пред'являються професією до особистості, т. Е. Дати ті відомості, які націлюють школярів на проблему правильного вибору професії. Відомості про конкретну професію учні можуть отримувати при вивченні кожного навчального предмета.
Так само як навчання не можна розглядати у відриві від виховання, так і профпросвещеніе неможливо без професійного виховання. Воно передбачає формування в учнів сумлінного ставлення до праці в цілому, при одночасному формуванні певної професійної спрямованості. У процесі професійного виховання в учнів формуються властивості особистості, необхідні в роботі за обраними професіями. При цьому професійні інтереси повинні переростати в відповідні прагнення, схильності, ідеали і покликання. Професійне виховання повинно стати невід'ємною частиною навчального процесу і починатися вже з учнями молодших класів.
Проведення професійного освіти чи не порушує логіки досліджуваного матеріалу, а є конкретним виразом діалектичного принципу зв'язку навчання з життям.
Виходячи з того що профпросвещеніе - процес активний, слід більше спиратися на такі методи роботи, які вимагають безпосередньої участі школярів в самому процесі отримання інформації. Зокрема, ширше треба впроваджувати в практику не просто розповіді про професії і виробництвах, а здійснення керівництва самостійним вивченням школярами тієї чи іншої професійної діяльності. Крім того, необхідно враховувати, що будь-яка інформація краще засвоюється, при її подачі в певній ситуаційної формі, а не у вигляді тексту (лекції, розповіді).
Щоб робота по профпросвещеніе мала позитивні результати, вона повинна проводитися вміло і з великим педагогічним тактом. Орієнтуючи учнів на професії, в яких країна відчуває нестачу, потрібно уникати всякого роду натисків, так як невміле тиск на школярів може призвести лише до остаточної втрати у них інтересу до робітничих професій. Головний принцип, яким слід керуватися в роботі по профпросвещеніе, - зв'язок його з життям. Виходячи з цього, основні напрямки роботи в цій галузі можна висловити так: профпросвещеніе передбачає формування цілісного, багатопланового уявлення учнів про народне господарство, його галузях, підприємствах, професіях і ґрунтується на широкій основі трудового виховання і політехнічної освіти.
У процесі проведення роботи з професійного освіті необхідно враховувати спрямованість у розвитку галузей народного господарства даного економічного району, сформовані трудові традиції, наявність загальноосвітніх і професійних навчальних закладів.
Професійне освіта молоді має грунтуватися на реальній потребі в конкретних професіях, з тим щоб не тільки інформувати учнів про робітничі професії, а й активно формувати їх професійну спрямованість з урахуванням інтересів молоді і виробництва.
Щоб проводити цілеспрямовану роботу по профпросвещеніе учнів, кожен учитель-предметник повинен заздалегідь визначити, при вивченні яких тим можна використовувати матеріал профорієнтаційного характеру. Підбираючи необхідний матеріал, наочні посібники та технічні засоби, вчитель складає поурочні плани і одночасно розробляє спеціальні стенди для навчальних кабінетів. Профорієнтаційний матеріал, який використовується на уроці вчителем, повинен включати висловлювання відомих людей (діячів науки і культури, видатних педагогів, передових працівників промисловості, сільського господарства і т. Д.), Витяги з рішень і постанов уряду.
Природно, кожен навчальний предмет має свою специфіку. Так, на уроках хімії, біології при вивченні певних тем можна прямо розповідати учням про професії, а ось на уроці математики подібна інформація відбувається опосередковано через систему різних спеціально підібраних завдань виробничого характеру. Незважаючи на це, можна виділити наступні форми робіт по профпросвещеніе в процесі викладання навчальних предметів:
профпросвещеніе в процесі викладу теоретичного матеріалу;
розширення уявлень про професії при виконанні практичних завдань, під час лабораторних занять, в процесі вирішення завдань;
написання рефератів по предмету, в яких використовується інформація про професії та виробництвах;
проведення виробничих екскурсій по навчальному предмету.
Вміле використання зазначених форм дозволить домогтися чіткої роботи по профпросвещеніе учнів, а також забезпечити його результативність.
Урок трудового навчання служить найважливішою ланкою в професійному освіті. Основними методами при цьому є практичні роботи з конструювання, планування і виготовлення виробів. Але для того щоб практичні роботи надавали дієвий вплив на формування в учнів позитивного ставлення до робітничих професій, необхідно поєднувати їх зі словесними методами: бесідою про професії та сучасному виробництві, про умови праці, технологічних процесах, вимоги, що пред'являються професією до якостей і кваліфікації людини, і т. п. Ці відомості можна повідомити учням під час вступного, поточного або заключного інструктажів. Не обов'язково розповідати хлопцям про таку-то професії тільки на одному уроці. Залежно від тематики можна на одному уроці дати загальні відомості, а на іншому - розширити і поглибити (відповідно до основної мети уроку) відомості про ту чи іншу професію. Крім того, знання про одних і тих же професіях учні повинні отримувати в різних класах. При цьому необхідно враховувати вікові особливості учнів і так підбирати матеріал про професії і виробництвах, щоб він був зрозумілий і цікавий дітям певного віку.
Учитель не тільки повинен повідомляти знання про професії, а й отримувати зворотну інформацію про те, як вони засвоюються дітьми. Для цього при повторенні пройденого матеріалу серед інших питань необхідно включати питання для перевірки знань учнів про професії.
Таке повторення допоможе поглибити і систематизувати знання учнів про професії, змусить їх подумати про важливість правильного вибору професії, а отже, підвищить ефективність профорієнтаційної роботи на уроці.
Розповідаючи про професії, дуже важливо спиратися на факти з навколишньої дійсності, на відомості з газет і журналів, що розповідають про майстрів своєї справи. При цьому дуже корисні зустрічі учнів з цими людьми. Подібні заходи посилюють виховує роль трудового навчання, підвищують ефективність професійного освіти.
Тому вчителю необхідно постійно вивчати виробниче оточення школи, виходячи зі змісту свого предмета (виду трудового навчання), збирати дані про професії. Отримані відомості доцільно накопичувати у вигляді спеціальних карт професій.
Наведемо приклад готової до заповнення карти професій сільськогосподарського виробництва.
До заповнення таких карт доцільно залучати і школярів.
Зібрані матеріали про професії можна зосередити в кабінеті профорієнтації.
Основним же матеріалом для бесід про професії повинні стати професіограми.
Знайомлячи учнів з професіями, доцільно ілюструвати розповідь (бесіду) фотографіями, діа- і кінофільмами.
Так як профпросвещеніе тісно пов'язане з профвоспітаніем, дуже важливо дати учням можливість бачити результати своєї праці. Організація виставок (шкільних, районних), на яких визначаються кращі роботи учнів, сприяє розвитку у них інтересу до трудової діяльності.
Отже, в процесі викладання основ наук і трудового навчання є необхідні можливості для здійснення професійної освіти школярів.
Здійснюючи принцип политехнизма в викладанні кожного навчального предмета, необхідно виявити і використовувати всі наявні можливості для організації цілеспрямованої роботи по профпросвещеніе учнів.