Наш кореспондент вирушила в епіцентр сенсації, на факультет інноваційних технологій ТГУ, в міжнародну лабораторію «Системи технічного зору».
Володимир Шумілов дуже добре знає електроніку, багато років професійно працював з електронними схемами, займався їх створенням. Йому прийшла в голову ідея, яким чином можуть самі собою утворюватися зв'язку між нейронами - це найскладніше питання в справі організації роботи мозку.
- Ми розробили комп'ютерну програму і побудували електронну фізичну модель, ґрунтуючись на кількох постулатах, що описують логіку роботи нейрона і зв'язків між ними, логіку утворення цих зв'язків, - продовжує мій співрозмовник. - З технічної точки зору ми використовували абсолютно незвичайний підхід. У радіоелектроніки прагнуть не перекручувати вхідний сигнал. Ми пішли іншим шляхом. У нашій моделі при порушенні активного елементу він не тільки видає на вихід потенціал стандартної величини і тривалості, але одночасно подає на власний вхід потенціал такої ж величини і тривалості, але протилежність полярності. Так утворюється різниця потенціалів на вході одного і на виході іншого елемента, які є прототипами нейронів. Якщо різниця потенціалів достатня - утворюється зв'язок. Різні полярності сигналів на вході і виході дозволяють вирішити масу завдань, що забезпечують функціонування моделі мозку.
Фізичну модель зібрали з трьох нейроноподобних елементів, щоб наочно показати, як це працює. На осцілограмме можна побачити, що при появі радражающіх зовнішніх сигналів (миготливий світло, звуки) з'являється реакція. Немає сигналу - прилад засинає. Можна своїми очима спостерігати, як утворюється зв'язок між збудженими нейроподібних елементами. Елемент, який збудився раніше всіх, перешкоджає порушенню інших, тим самим реалізується правило, існуюче в нейронних мережах, - «перший отримує все». Це правило рятує людину від вибухового поширення сигналу, що приводить нервову систему до самозбудження і надмірного збудження. У даній унікальної системи, як і у людини, це правило виконується автоматично.
- Наступне наше завдання - за допомогою хіміків створити середовище для роботи нейроноподобних елементів і зробити модель вже не з трьома, а з багатьма тисячами нейроноподобних елементів, - ділиться планами Володимир. - У людини мільярди нейронів. Чому я кажу, що у нас не зовсім штучний інтелект, що наша система логічно повторює біологічний носій інтелекту? Людина народжується з безумовними рефлексами і по ходу життя на основі безумовних рефлексів безперервно навчається всьому і переучується до кінця життя. Той же принцип закладений і в нашій системі.
Наостанок Шумилов приголомшив: «Наша кінцева задача - зробити протез мозку!»
Жарт? У будь-якому випадку цілі, які ставлять перед собою фахівці лабораторії, дуже амбітні.
Додамо, що незабаром у видавництві ТГУ вийде монографія Володимира Шумилова «Принципи функціонування мозку».