Основна мета порівняння полягає в створенні образного уявлення порівнюваного. При цьому, чим менше семантично конгруентний порівнювані, тим більше еталон порівняння тяжіє до вираження ознаки, а не субстанції. У таких випадках частково нейтралізована семантична функція порівняльного союзу wie, а вся група вступає в контекстуально обумовлену синонімічних зв'язок з якісним прикметником, що означає той же ознака за допомогою прямого значення.
Серед розглянутих груп особливу позицію займають т.зв. конструкції гіпотетичного порівняння (КГС). Вони мають специфічні особливості як в плані вираження, так і в плані змісту, що відрізняє їх від CK- Модель КГС - "wie + перед помилково-відмінкова група, причастя I / II, прикметник". На відміну від CK, опорне ім'я КГС НЕ має опори на сравниваемое, яке не тільки не представлено у відповідній синтаксичній структурі, але і не може мислитися імпліцитно. Напр.
Wie auf Verabredung erwдhnten sie ihn gar nicht.
Zwischen den Geschьtzen war die Erde wie umgepflьgt.
В результаті опорна ім'я КГС не може вважатися повноцінним еталоном порівняння. Його функція зводиться до уточнення і образної характеристиці t.c, який, втрачаючи свою функцію істинно t.c, стає квазі-t.c. і виступає скоріше як визначається.
Видозмінюється і семантична функція wie, який транспонується в область модальних часток і може розглядатися як порівняльно-модальна частка.
КГС з опорним прикметником, прийменниково-відмінкової групою, дієприкметниками, що виражають ознаку, вступають в синонімічні відносини з підрядним ірреального порівняння. Їх синонімія заснована на спільності, що виражається якісної ознаки. У складнопідрядні речення актуалізація даного значення можлива при смисловому тотожність підлягає в підрядному ірреального порівняння і підлягає, доповнення або визначення в головному реченні, а також при виконанні однокореневі з опорним ім'ям КГС слова функції предикативу в підрядному. Напр. Daneben glдnzte das Gebдude des Kindergartens mit den bunten Blumenkдsten wie frisch gewaschen. (= Als wдre es frisch gewaschen)
III. Синонімія ступенів порівняння
У зв'язку з вищевикладеним особливої уваги заслуговує синонімія форм компаративної і найвищого ступенів порівняння (КФ і ПРС), в яких може бути актуалізовано якісно-кількісне значення ослабленого або, навпаки, посиленого ознаки.
Складніше йде справа при визначенні орієнтації в контексті, де відсутня чітка семантика вихідного ознаки. В такому випадку констатація посилення або ослаблення ознаки в основному спирається на позицію КФ на семантичній шкалою і в певному плані відходить від закономірностей, що регулюють її значення в системі опозицій ступенів порівняння. У лінгвістичній літературі зазначається, що в подібних випадках значення КФ висловлює не посилення якості (в позитивному або негативному сенсі), а його наближення до норми, властивої ознакою, позначеному однокореневі з КФ вихідною формою. Пор. Also Wьrden sie wohl bald Weibsbilder ins Haus bringen. Frau Hardekopf ahnte dunkel, daЯ damit kleine und auch grцЯere Katastrophen im Anzug waren. (GrцЯere Katastrophen = mehr als kleine т. Е. Наближення до норми, властивої ознакою groЯ в його додатку до поняття, позначеного іменником Katastrophe).
Таким чином, елятівное значення КФ позначає невизначену ступінь наявності ознаки і його норми, орієнтуючись на свою позицію між полярними прикметниками на семантичній шкалою. Звідси його значення ослабленого якісної ознаки, пом'якшувальний відтінок, приблизне наявність ступеня якості. Таку функцію КФ виконує:
1) в стійких словосполученнях, позначаючи:
а) вік: Sein Nachbar sagte prost. Es war ein дlterer Bьrger mit einem Bauch in einem wollenen Hemd.
б) час (КФ в синтаксичної функції обставини або визначення): Die Mдnner aus der Brigade kamen jetzt цfter zu ihm.
2) у вільних поєднаннях з абстрактними іменниками:
Eines Tages, als Unrat die Rechnung ьber einen grцЯeren Auftrag eben beglichen hatte, цffnete sie die Lippen.
На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що невласна елятівная семантична функція КФ є контекстуально зумовленою. При цьому в семантичній структурі КФ актуальні семи: 1. «абсолютне значення», 2. «ослаблення ознаки», 3. «невизначена ступінь якості», 4. «орієнтація на полярне значення».
Отже, в результаті нашого дослідження можна зробити наступні висновки:
Лексичні синоніми визначаються як одиниці, що позначають єдине чи близьке поняття, причому звернення до понятійному тотожності (близькості) синонімів співіснує з прийняттям тотожності (або близькості) їх лексичного значення.
Лексичне значення слова як би двонаправлено: воно пов'язане з конкретними об'єктами, явищами об'єктивної дійсності, а також співвідносно з поняттями про них. Звідси лексичного значення властиві два рівня узагальнення: денотатівний і сигніфікативний аспекти значення ДАЗ і САЗ.
Виділяють 4 види синонімії: 1) повна і тотальна, 2) повна, але не тотальна, 3) неповна, але тотальна, 4) неповна і не тотальна. Тотожність або близькість значення можуть бути виявлені у мовних одиниць, що належать не тільки різних частин мови, а й розташованих па різних мовних рівнях. В цьому плані Є.І. Шендельс виділяє синоніми:
Основною метою нашої роботи було розглянути різні види синонімів. Що і було здійснено нами в основній частині роботи. Ми роздивились:
1) контекстуальні синоніми;
2) системні синоніми для вираження якісної ознаки;
3) системні синоніми для вираження якісної ознаки;
Нами були розглянуті так само деякі аспекти синонімії ступенів порівняння і синонімії при порівняннях подібності.
Одним із завдань, поставлених нами на початку дослідження, було визначити значення синонімів. Отже, грунтуючись на вищевикладеної класифікації і численних прикладах синонімів можна зробити висновок, що синоніми відіграють дуже важливу роль в будь-якому з мов світу. Присутність їх у мові показує ступінь розвитку, а так само говорить про його багатство. Чим різноманітніше синоніми в мові, тим більше можна виявити в ньому способів вираження денотативного і сигнификативная ознак предмета.
Таким чином, на закінчення зазначимо, що поставлені нами цілі і завдання досягнуті.
1. К.В. Архангельська. Рівнозначні синоніми німецької мови. - Вчені записки / Моск. держ. пед. ін-тут. ін. яз. ім. М. Тореза, 1958, т. 16. 2. Ю. Д. Апресян. Проблема синоніма. Питання мовознавства.
3. О.С. Ахманова. Нариси з загальної та російської лексикології. М. 1957.
4. В.В. Виноградов. Лексикологія і лексикографія. Вибрані праці. М. Наука, 1977.
5. Л.Р. Зиндер, Т.В. Строєва. Посібник з теоретичної граматики і лексикології німецької мови. М. тисячі дев'ятсот шістьдесят-два.