Під нашим спостереженням перебувало 32 пацієнтів, яким виконано тотальне ендопротезування кульшового суглоба ревізійними імплантантами. Тотальне ревізійне ендопротезування проводилося після первинної артропластики суглобами Сиваша, Алтімед, ЕСИ і Zimmer в терміни від 4 місяців до 8 років.
Показанням до ревізії з'явилися асептичне розхитування компонентів суглоба, нагноєння, больовий синдром, застарілі вивихи в суглобі, порушення біомеханіки ходьби. Встановлено, що при первинному ендопротезуванні суглобами Сиваша і Алтімед (87,5%) допущені дефекти в передопераційному плануванні, установка імплантатів виконувалася без належного обліку топографо-анатомічних параметрів тазостегнового суглоба. У дев'яти випадках ендопротезування по Сивашу відзначений перелом ніжки протеза, дистальний фрагмент якої віддалявся через додаткові фрезові отвори в діафіза стегнової кістки.
Характерним для видалення суглобів Сиваша було те, що чашка суглоба зовні заростала потужними остеофітами і рубцево-спайкової тканиною і досить важко виділялася. Однак після видалення останніх вільно віддалялася з вертлюжної западини. Ознак остеоінтеграції на чашці ми практично не спостерігали, навпаки, в більшості випадків вертлужная компонент був покритий сполучно-тканинами оболонками, грануляційної і рубцевої тканинами, що було свідченням його нестабільності. Більш ніж у половині випадків відзначалася міграція шпонки. Великий крутив тільки в 4 випадках був консолідований з стегнової кісткою, у всіх інших випадках він вільно знаходився по зовнішній поверхні або в області середньої сідничного м'яза. Ніжка ж суглоба Сиваша в зв'язку з круглою формою і дистальної системою фіксації, взагалі віддалялася абсолютно вільно, часто без спеціальних інструментів. Так само як і чашка кістковомозковою канал був заповнений фіброзної, грануляційної і рубцевої тканинами, які були «прошарком» між ніжкою ендопротеза і внутрішньою поверхнею кістково-мозкового каналу.
У п'яти хворих під час видалення ендопротезів Сиваша в області їх шийок виявлялося скупчення рідини (до 50-100 мл), мутно-сірого кольору, іноді з зеленуватим відтінком, домішкою, схожою на фібрин, без запаху. У цих випадках ми видаляли тільки ендопротези і проводили курс антибактеріальної терапії. Рани у всіх хворих зажили первинним натягом. Клініко-лабораторних ознак запалення як в до-, так і в післяопераційному періоді ми не спостерігали. При бактеріологічних посівах рідина в усіх випадках виявлялася стерильною. Заміну суглоба таким пацієнтам ми виконували через 4-5 місяців після першої операції.
Причиною ревізії ендопротезів Алтімед (1 рік з моменту першої операції) стало асептичне розхитування як ніжки, так і вертлужного компонента, який вільно відкручувався рукою без допомоги спеціальних інструментів, ознак остеоінтеграції ні ніжки, ні чашки цього суглоба ми також не спостерігалося. Поліетиленова частина вертлужного компонента ендопротеза з титановим напиленням, за рахунок якого мало відбуватися зрощення з кісткою, вільно лежало в вертлюжної западині, без зв'язку з чашкою.
Ревізійне ендопротезування суглобів ЕСИ і Zimmer (3 випадки) виконувалося у зв'язку із застарілими вивихами (2-4 місяці після першої операції) і розвитком глибокого нагноєння, які сталися через порушення хворими правил поведінки після таких операцій. Проводилися фістулографія, ревізія рани, висічення свищів, ревізія, дренування ран. У 2 випадках на тлі наявного гнійного запалення довелося через неправильне положення вертлужного компонента замінити його разом з головкою на цементний спейсер з антибіотиками (тобто тотальний ендопротез перевели в однополюсний) з подальшим веденням цих хворих за принципами гнійної хірургії.
Для операції використовували стандартні ревізійні ніжки фірми «Ендосерв» (Москва) чотиригранної форми, цементні з проксимальної системою фіксації. Форма ніжки дозволяє щільно заповнити кістково-мозкової канал, компенсувати дефекти проксимального відділу стегнової кістки, при необхідності подовжити ногу. Технологічні отвори в метаепіфізарного області ендопротеза допомагають синтезувати великий вертел або зміцнити суглоб за допомогою міофасціопластікі. У всіх випадках отримані гарні анатомічні та функціональні результати. Ускладнення у вигляді вивихів головки ендопротеза відзначені у 2 хворих в ранньому післяопераційному періоді, однак на загальний результат лікування це не вплинуло.
Таким чином, ревізійні ніжки фірми «Ендосерв» дозволяють домогтися гарних анатомічних і функціональних результатів в таких складних ситуаціях, яким є ревізійне ендопротезування, при цьому досягається оптимальне поєднання «ціна - якість».