Лекція термінологічних ВСТУП 25
Варіанти термінів, що представляють семіотіче-ський трикутник. Розуміння сутностей, що утворюють семіотичний трикутник, варіативно в різних наукових школах. лінгвісти відійшли від розуміння означає як чисто матері-альної «форми». У Соссюра означає постає як психиче-ський (т. Е. Ідеальний) феномен - це «акустичний образ, психи-ний відбиток звучання» (Соссюр [1916], 1977,99). До сфери озна-чающего іноді також відносять внутрішню форму слова «<способ представления значения в слове», по классическому определению В.В. Виноградова) (см. Виноградов 1947, 17), Т.е. явление семан-тической структуры названия, именно его мотивированности.
В результаті розуміння і форми, і змісту знака було суще-ного поглиблено; були побачені їх Неелементарні і внут-ренняя структурованість. Однак відкрита стоїками тріада «що означає - означається - річ» зберігається як логіко-семи-отіческій і н в а р і а н т пошуків або як вісь координат єдиної системи. Див. Таблицю 2, яка показує співвідносність досить строкатою термінології.
1 десігнат - від лат. desigпatio 'позначення, вказівку, призначення'; в логіці термін використовується в двох антонімічних значеннях - і як 'денотат', і як 'концепт', і.лі 'сенс'.
3 Денотат - від лат. deпotatus 'позначення, позначений'; в логіці - об'єкт, позначенням якого є дане ім'я.
4 екстенсіонал - від лат. exteпsio 'поширення; протяг, простір '; в логіці - область застосування або референції імені (деякого поняття). 5 інтенсіонал - від лат. iпteпtio 'напруга, зусилля'; в логіці - сенс імені (терміна), що називає поняття.
Субзнакі: часткові знаки, полузнакі, фігури, експоненти. З визначення знака (див. Пп. 6.1) випливає, що він обов'язково співвідноситься з тим чи іншим уявленням про навколишній світ. Однак в структурі знаків (мовних і немова-вих) є елементи, що не володіють такою соотнесенностью. У мові це, по-перше, все незначні одиниці: диференціальних-ні ознаки фонем, самі фонеми і букви (графеми); по-дру-яких, це значущі, але несамостійні одиниці - морфеми (саме морфеми іноді визначають як полузнаков, предзнаков або часткових знаків).
До мовних субзнакам слід віднести також знаки nреnінанuя.
З точки зору семіотики, це не знаки: вони не «представляють» (не заміняють, чи не репрезентують) який-небудь предмет або від-носіння. Їх призначення в тому, щоб позначити формаJIьно-грам-тичних, смислове та інтонаційне членування мовлення. Однак ці функції розділових знаків можуть бути сприйняті тільки в контексті листи.
Як приклад субзнакових явищ в немовних семіо-тику можна вказати на відмінності в геометрії щитів з зображення-ням того чи іншого дорожнього знака: попереджуючі знаки вписані в трикутник, що забороняють - в коло, інфор-мационного-вказівні - в прямокутник. Пор. також несамостоя-ність і невіддільність від всього знака окремих елементів погон: погони полковника відрізняються від погонів старшого лийте-Нанта не тільки величиною зірочок, а й числом «просвітів». У музиці (а це одна з семиотик, більш складних, ніж мова) рівню субзнакових явищ належать музичні звуки і співзвуччя; значуща одиниця музичної мови, порівнянна зі словом, - це мотив (див. п. 118).
Субзнаковие компоненти знаків - це не тільки «строймат-ріал» знаків, а й раз л і ч і т е л і значень.
Так, формальне розходження між двома словами може складатися в про Д н о м диференціальному ознаці, ер. фонемний склад рус. <нит'> (Дієслово нити) і <н'ит'> (Іменник нитка): відмінність між цими словами всього лише в палаталізованності носового приголосного у дру-ром слові; ер. також мовляв і моль, пити і бити, тато і баба, мама і баба, крейда і милий і подібні аж ніяк не рідкісні пари слів, чиї фонологические оболонки відрізняються не фонемой, але все одним диференціальним ознакою фонеми.
Аналогічні явища є і на листі. Наприклад, словенські слова сег 'дуб' і сег 'риф, гострий підводний камінь' на листі розрізняються тільки діакритичним наголосами значком - «гачок»; В рукописи українські слова бенкет і тир відрізняються всього однією «паличкою», для кото-рій навіть немає назви; англійські слова Роре 'римський папа; священний-ник 'і ROPE' канат, мотузка 'або ROOT' корінь 'і ВООТ' черевик ',
28 Частина перша. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ІСТОРІЯ семіотики
надруковані великими літерами, також різняться лише еле-ментами букв.
Подібні несамостійні знакові елементи, необхід-мі для диференціації знаків, теж називають субзнакамі, або частковими знаками, іноді - експонентами (т. Е. 'Показате-никами') або, слідом за Л. Ельмслева, - фігурами.
Явища, що поєднують в собі знакові і незна-кові (утилітарні) функції. Мова, в якій би функ-ції ОН не виступав, завжди є системою знаків. За межі-ми мови, проте, є безліч явищ, в яких їх знакі-ші функції з'єднуються з незнакові. Детально питання про функції мови і інших семиотик буде розглянуто далі, в лек-ції Х11, але зараз має сенс показати такого роду з'єднання на прикладах.
Одяг, в якій людина з'являється на людях, - завжди се-міотічна, це частина його поведінки. Особливо висока ступінь се-міотічності уніформи. Однак основне призначення одягу -утілітарное: захищати тіло людини від несприятливих віз-дій зовнішнього середовища.
Проводи і зустріч на вокзалі можуть мати цілком утилітарний-ні цілі: по-перше, допомогти з валізою, показати готель і Т.Д .; по-друге, іноді зустріч або ПРОВОДИ відповідають стремле-нию людини швидше, раніше побачити близького (або довше побути разом напередодні розлуки); по-третє, поїздка для зустрів чи або проводів може бути для когось частково розвагою (наприклад, для маленьких дітей, коли вони просять взяти їх з со-бій на вокзал або в аеропорт). Все це утилітарні функції зустрічей-проводів. Що стосується їх семіотичного аспекту, то його наявність зазвичай пов'язане з виразом позитивного ставлення-ня до того, кого зустрічають (проводжають). У дипломатичному про-протоколі зустріч в аеропорту цілком семиотична: це необхід-мий знак вітання офіційних представників іншого го-сударства.
Утилітарна функція маневрів полягає в тренуванні або про-верке військового вишколу; їх знакова функція - демонстрація сили, готовності до агресії або обороні.
Л е к Ц u Я11. ГОЛОВНІ ПОДІЇ В ІСТОРІЇ семіотики 29
Щодо творів архітектури та прикладного (де-коратівного) мистецтва завжди можна легко вказати на їх утілі-тарне призначення, але їх функції ширше, значніше їх «по-корисності». На них є печатка часу, в них відображені націо-нальні традиції і художній смак народу, майстерність АБО бездарність задуму і виконання; вони здатні хвилювати, ра-довать або обурювати, викликати почуття гордості або cтидa і презирства до горе-майстрам.
Легко бачити, що пропорції семіотичного та утилітарного в різних знаках можуть бути різні. Втім, іноді «ЧИСТО символічне» поведінку виявляється з більш загальної точки зо-ня утилітарним: наприклад, церемонія зустрічі глави іноземних-ного держави (включаючи вивішування державних прапорів, почесна варта, виконання гімну, квіти, хліб-сіль і т.д.) це дії по встановленню або підтримці потрібних відно-шень з даними державою.