У другому випадку - термін «організація» характеризує момент діяльності, пов'язаний з управлінням. Наприклад, керівник організовує виробничий процес - це значить, що він повинен розставити людей по робочих місцях таким чином, щоб забезпечувалася його безперервність і безперебійність.
Таким чином, під організацією розуміється якийсь нормативний порядок, який забезпечується всією сукупністю регулятивних механізмів і дій, що робляться по його підтримці і приведення до нього.
- раціональність. тобто в основі її формування та дея-тельности знаходиться принцип доцільності, корисності, свідомого руху до певної мети;
- безособовість. тобто вона (організація) байдужа до індивідуальних лич-ностно особливостям своїх членів, оскільки розрахована-на на взаємини, що встановлюються по заданій функції;
- службові відносини. тобто передбачає і регулює тільки службові відносини;
- функціональність. підпорядкована у своїй діяльності і в комунікаціях функціональним (за необхідне, потрібне) цілям;
- наявність організаторів. осіб, систематично займається її управлінням, тобто володіє (в більшості випадків) управлінською ланкою ( «ядром»), адміністративним персоналом, постійно відповідальним за підтрим-жание стійкості організації, координацію взаємодії-дій її членів і ефективність її діяльності як цілого.
- Неформальна - це система міжособистісних зв'язків, що виникає на основі взаємного інтересу індивідів один до одного поза зв'язку з функ-нальних потребами, тобто безпосередня, стихійно виникла спільність людей, заснована на особистому виборі зв'язків та асоціацій між собою (товариські відносини, взаємна симпатія, аматорські інтереси і т. п.).
Можна виокрем-лити три основні риси даного явища:
а) спонтанність, тобто незапланованість возникнове-ня;
б) існування і функціонування поряд (паралельно) з організацією формальної;
в) головна особливість - неслужбове, «неділові» утримуючи-ня міжособистісних відносин.
- Формальна - це форма відносин всередині офіційно сформованого колективу, зафіксованих посадовими інструкціями, положеннями, наказами та розпорядженнями. Вона передбачає дотримання затверджених норм поведінки і взаємодія співробітників в рамках такого колективу.
Організація часто вживається в зв'язку з такими поняттями, як трудова, виробнича і громадська організація.
I. Трудова організація - це: організаційно закріплена сукупність людей, що діють за єдиним планом для досягнення значущої для всіх членів організації цілі і для створення певного суспільно необхідного продукту або надання послуг. Необхідно розрізняти і такі поняття, як трудова і виробнича організація. Трудова організа-ція значно ширше виробничої і охоплює праців-ков виробничих, наукових, навчальних, медичних, куль-турно-просвітницьких, адміністративних та інших організа-цій.
II. Виробнича організація відноситься тільки до сфери матеріального виробництва, в ній поєднуються працівники з метою виробництва матеріальних благ. Трудові організації діють у всіх сферах суспільного життя і відрізняються один від одного в основному за двома критеріями:
1) за формою власності. В даний час можна виділити наступні форми власності:
г) власність трудового колективу;
е) спільна з іноземним капіталом;
2) за сферами діяльності:
а) організації, що діють у сфері матеріального про-ництва (в промисловості, будівництві, транспор-ті, сільському господарстві і т. д.),
б) організації, що функціонують в невиробничій сфері (установи культури, охорони здоров'я, освіти і т. д.).
III.Общественние організації - неурядові / недержавні добровільні об'єднання громадян на основі спільних інтересів і цілей. Виділяються екологічні, політичні, спортивні, дозвільні, благодійні, культурні та ін.