Свідомість перестав бути єдиним рівнем, на якому представлені психічні процеси, властивості і стани людини. Далеко не всі, що сприймається людиною і впливає на прийняття рішень, їм усвідомлюється. Крім свідомості людина має і сфера несвідомого.
Несвідоме - це ті явища, процеси, властивості і стани, які впливають на поведінку людини, але не усвідомлюються їм.
Несвідоме початок представлено практично у всіх психічних процесах, станах і властивості людини. У людини є несвідома пам'ять, несвідоме мислення, несвідома мотивація, несвідомі відчуття тощо.
Співвідношення свідомості і несвідомого було вперше розглянуто З. Фрейдом. До несвідомого в особистості людини він відносив такі якості, потреби і інтереси, які людина не усвідомлює, але які знаходять свій прояв у різних його мимовільних діях і психічні явища. Це можуть бути помилки (застереження, описки і тому подібні явища), мимовільне забування (імен, обіцянок, намірів, подій, фактів), це можуть бути фантазії, мрії, мрії або сновидіння.
Помилки не є випадковими порушеннями письмовій або усній мові. У цих помилках проявляються приховані для людини мотиви, переживання або думки. Помилки виникають в результаті зіткнення несвідомих намірів людини з чітко усвідомлюваної метою дії. Це неусвідомлене протиріччя між прихованим мотивом і метою. Помилка є результат переважання несвідомого над свідомим, це результат «протидії двох різних намірів».
Забування імен, фактів, подій пов'язано з якимись несвідомими людиною негативними емоціями, неприємними відчуттями, які колись виникли у нього по відношенню до людини з цим ім'ям, до тієї чи іншої події або факту.
Сновидіння і марення, по Фрейду, свідчать про несвідомих бажаннях, почуттях, наміри людини, його незадоволені або не цілком задоволених життєвих потребах. Для розшифровки сновидінь Фрейд запропонував спеціальний метод, який називається психоаналізом.
Несвідоме в особистості
Сновидіння, мрії, мрії
Питання про співвідношення свідомого і несвідомого залишається до сих пір одним з найскладніших питань психології і не має однозначного вирішення.
Несвідомі явища разом зі свідомістю керують поведінкою людини. Однак роль їх в цьому управлінні різна. Свідомість управляє найскладнішими формами поведінки. Воно включається в наступних випадках:
Ø коли перед людиною виникають несподівані, інтелектуально складні проблеми, що не мають очевидного рішення;
Ø коли людині потрібно подолати деякий опір (фізичний або психологічний);
Ø коли людині потрібно усвідомити, що він знаходиться в складній конфліктній ситуації і знайти з цієї ситуації оптимальний вихід;
Ø коли людина потрапляє в ситуацію, яка містить для нього загрозу в разі неприйняття негайних дій.
Можна виділити різні типи несвідомого. які мають свої специфічні особливості. Одні з них знаходяться в області
1. предсознательного - це відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, установки. Всі вони є цілком нормальним ланкою в загальній системі психічної поведінкової регуляції і виникають в ході перенесення інформації від органів чуття або з пам'яті до кори головного мозку (до свідомості).
2. Інші представляють такі явища, які раніше усвідомлювалися людиною, а потім були витіснені в сферу несвідомого (наприклад, рухові вміння і навички - ходьба, мова усна і письмова, вміння користуватися тим чи іншим інструментом тощо). Всі такого роду явища відрізняються тим, що тут перенесення інформації йде зворотним шляхом: від свідомості до несвідомого, до пам'яті. Такий тип явищ у філософській літературі прийнято відносити до підсвідомого.
3. Третій тип несвідомих явищ - це бажання, думки, наміри, потреби, витіснені зі сфери свідомого під впливом засвоєних норм моралі. Цей тип несвідомого відносять до мотиваційним процесам. Він виникає як результат зіткнення різноспрямованих, з точки зору моралі, мотивів.
У сучасній психологічній науці виділяють різні стани свідомості, що диференціюються як за характером феноменальних переживань, так і по сукупність поведінкових і психофізіологічних показників:
Ø несвідомий стан - екстремальне стан, при якому реєструються лише психовегетативні реакції (прояви пізнавальних і емоційних процесів відсутні);
Ø сон - стан, який передбачає переживання сновидінь, що розрізняються ступенем пов'язаності: від окремих образів до їх упорядкованих послідовностей;
Ø неспання - стан усвідомлення навколишнього світу і себе, доступне самоспостереження. Воно включає весь спектр психічних проявів в модусі усвідомлення - сприйняття, спогад, увага, мислення і саморегуляцію.
До особливої групи належать так звані змінені стани свідомості - гіпноз, стани, що виникають під впливом психоактивних речовин (алкоголю, наркотиків та інших).
1. Що таке психіка?
2. Яка структура психіки?
3. Як співвідносяться психіка і організм?
4. Як розвивається психіка в процесі філогенезу?
5. Як розвивається психіка в онтогенезі?
6. Який зв'язок існує між психікою і мозком?
7. Яка структура свідомості?
8. Чому самосвідомість є вершиною свідомості людини?
9. Які компоненти і етапи формування самосвідомості Вам відомі?
10. Як здійснюється взаємодія свідомості і підсвідомості?