Оцінка за цінами реалізації без урахування державних субвенцій. Відповідно до цього способу передбачається, що оцінка вартості одиниці видобутої корисної копалини проводиться в залежності від виручки, яка визначається з урахуванням сформованих в поточному податковому періоді (а при їх відсутності - в попередньому податковому періоді) у платника податків цін реалізації видобутої корисної копалини, але без урахування субвенцій з бюджету на відшкодування різниці між оптовою ціною і розрахунковою вартістю.
Отже, вартість видобутої корисної копалини, яку слід включити до розрахунку податкової бази, склала 15 660 руб. (58 руб. Х 270 т).
Оцінка за цінами реалізації. Цей спосіб застосовується за умови, що відсутні державні субвенції до цін реалізації видобутих корисних копалин.
Особливості застосування двох описаних способів за всіма основними параметрами збігаються і можуть бути розглянуті на єдиній методичній основі. Головні її положення передбачають наступне.
Виручка від реалізації видобутої корисної копалини визначається за цінами реалізації (при першому способі ціни реалізації зменшуються на суми субвенцій з бюджету) без ПДВ (при реалізації на території РФ і в держави - учасниці СНД) акцизу, а також зменшених на суму витрат платника податку з доставки в залежно від умов поставки.
Виручка від реалізації видобутої корисної копалини, отримана в іноземній валюті, підлягає перерахунку в рублі за курсом, встановленим Банком Росії на дату реалізації. Ця дата визначається в залежності від обраного платником податку методу визнання доходів.
У суму витрат з доставки включаються:
· Витрати на оплату митних зборів і зборів при зовнішньоторговельних операціях;
· Витрати з доставки (перевезення) видобутої корисної копалини від складу готової продукції (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із одержувачем і т.п.) до одержувача;
· Витрати по обов'язковому страхуванню вантажів, обчислені відповідно до законодавства РФ.
До витрат з доставки (перевезення) видобутої корисної копалини до одержувача, зокрема, відносяться: витрати з доставки (транспортування) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом; витрати на слив, налив, навантаження, розвантаження і перевантаження; витрати на оплату послуг портів і транспортно-експедиційних послуг.
Однак витрати на доставку видобутої корисної копалини зменшують виручку від реалізації тільки в тому випадку, якщо вони включені в ціну реалізації.
Вартість видобутої корисної копалини, тобто податкова база, - 160 000 руб. (200 руб. Х 800 т).
Вартість одиниці видобутої корисної копалини (окремо по кожному його виду) розраховується як відношення виручки від його реалізації до кількості реалізованого видобутої корисної копалини. А вартість всього добутого в податковому періоді корисної копалини визначається як добуток вартості його одиниці і кількості.
Оцінка за цінами реалізації має свої особливості, коли мова йде про дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння.
Вартість добутих дорогоцінних металів, витягнутих з корінних (рудних), розсипних і техногенних родовищ, оцінюють виходячи зі сформованих у платника податків у відповідному податковому періоді (а при їх відсутності - в найближчому з попередніх податкових періодів) цін реалізації хімічно чистого металу без урахування ПДВ, зменшених на витрати платника податку по афінаж та доставки (перевезення) до одержувача. При цьому вартість одиниці зазначеного видобутої корисної копалини визначають як добуток частки (в натуральному вимірі) вмісту хімічно чистого металу в одиниці видобутої корисної копалини і вартості одиниці хімічно чистого металу.
Вартість добутих дорогоцінних каменів оцінюють виходячи з їх первинної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про дорогоцінних металах і дорогоцінному камінні. Вартість здобутих унікальних дорогоцінних каменів і унікальних самородків дорогоцінних металів, що не підлягають переробці, оцінюють виходячи з цін їх реалізації без урахування ПДВ, зменшених на суми витрат платника податку на їх доставці (перевезення) до одержувача.
Оцінка за розрахунковою вартістю. При неможливості провести оцінку вартості видобутих корисних копалин першим і другим способами використовується третій спосіб. Він застосовується, коли у платника податків немає факту реалізації видобутої корисної копалини. Податкову базу визначають виходячи з розрахункової вартості видобутої корисної копалини, яка дорівнює сукупності витрат на видобуток корисних копалин відповідного виду протягом податкового періоду. Податкову базу платник податку обчислює самостійно по Даним податкового обліку, використовуючи порядок визнання доходів і витрат, який він застосовує для цілей обчислення податку на прибуток організацій. При цьому податкову базу формують такі групи витрат:
· Матеріальні витрати, за винятком матеріальних витрат, понесених процесі зберігання, транспортування, пакування та іншої підготовки (включаючи передпродажну підготовку), при реалізації видобутих корисних копалин (включаючи матеріальні витрати, а також за винятком витрат, здійснених платником податку при виробництві і реалізації інших видів продукції , товарів (робіт, послуг));
· Витрати на оплату праці, за винятком витрат на оплату праці працівників, не зайнятих при видобутку корисних копалин;
· Суми нарахованої амортизації, за винятком сум нарахованої амортизації по амортизується майну, що не пов'язано з видобутком корисних копалин;
· Витрати на ремонт основних засобів, за винятком витрат на ремонт основних засобів, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
· Витрати на освоєння природних ресурсів;
· Окремі позареалізаційні витрати;
· Інші витрати, за винятком інших витрат, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Приклад 5.138. Організація веде видобуток різних корисних копалин на одній ділянці. Ні в поточному, ні в попередньому податковому періоді реалізація продукції не проводилася. Однак одного корисних копалин було видобуто 200 т, іншого - 20 т.
У цьому випадку загальна сума витрат визначається між корисними копалинами пропорційно частці кожного з них в загальному обсязі видобутку:
· По 1-й ділянці - 9% (20 т: 220 т) х 100%;
· По 2-й ділянці - 91% (200 т. 220 т) х 100%.
Таким чином, податкова база по цих корисних копалин склала:
· По 1-й ділянці - 10 800 руб. (120 000 руб. Х 9%. 100%);
· По 2-й ділянці - 109 200 руб. (120 000 руб. Х 91%. 100%).
При визначенні розрахункової вартості видобутої корисної копалини не враховуються витрати на формування резервів по сумнівних боргах, гарантійного ремонту та гарантійного обслуговування, а також витрати, що враховуються в цілях оподаткування.
Прямі витрати, вироблені платником податку протягом податкового періоду, розподіляються між здобутими корисними копалинами і залишком незавершеного виробництва на кінець податкового періоду. При визначенні розрахункової вартості видобутої корисної копалини враховуються також непрямі витрати.
Непрямі витрати, вироблені платником податку протягом звітного (податкового) періоду, розподіляються між витратами на видобуток корисних копалин і витратами на іншу його діяльність пропорційно частці прямих витрат, що відносяться до видобутку корисних копалин, в загальній сумі прямих витрат. Загальна сума витрат, здійснених платником податків у податковому періоді, розподіляється між здобутими корисними копалинами пропорційно частці кожного видобутої корисної копалини в загальній їх кількості, здобутий в цьому податковому періоді. Сума непрямих витрат, яка відноситься до здобутим у податковому періоді корисних копалин, повністю включається в їх розрахункову вартість за відповідний податковий період.
Ставки податку на видобуток корисних копалин. Податковим періодом визнається календарний місяць. Ставки ПВКК диференційовані за видами корисних копалин. При видобутку деяких корисних копалин застосовується нульова ставка, зокрема:
· Для корисних копалин в частині нормативних втрат;
· Для попутного газу;
· Для підземних вод, що містять корисні копалини, вилучення яких пов'язане з розробкою інших видів корисних копалин, і витягають при розробці родовищ корисних копалин, а також при будівництві та експлуатації підземних споруд;
· Для корисних копалин при розробці некондиційних (залишкових запасів зниженої якості) або раніше списаних запасів;
· Для мінеральних вод, що використовуються виключно в лікувальних і курортних цілях без безпосередньої реалізації;
· Для підземних вод, використовуваних в сільськогосподарських Цілях.
Повний перелік видів корисних копалин, які оподатковуються за ставкою 0%, наведено в ст. 342 НК РФ.
Інші види корисних копалин оподатковуються за ставками, Наведеним в таблиці.
Ставки податку за видами видобутих корисних копалин
147 руб. за 1000 м3 газу
Газ горючий природний з усіх видів родовищ вуглеводневої сировини
Коефіцієнт, що характеризує динаміку світових цін на нафту (КЦ), щомісяця визначається платником податку самостійно шляхом множення середнього за податковий період рівня цін нафти сорту «Юралс», вираженого в доларах США, за барель (Ц), зменшеного на 15, на середнє значення за податковий період курсу долара США до рубля РФ, що встановлюється Банком Росії (Р), і ділення на 261.
КЦ = (Ц - 15) х Р. 261. (5.10)
Середній за минулий податковий період рівень цін нафти сорту «Юралс» визначається як сума середніх арифметичних цін купівлі і продажу на світових ринках нафтової сировини (середземноморському і роттердамському) за всі дні торгів у відповідному податковому періоді.
Середні за минулий місяць рівні цін нафти сорту «Юралс» і на середземноморському і роттердамському ринках нафтової сировини щомісяця в строк не пізніше 15-го числа наступного місяця доводяться через офіційні джерела інформації в порядку, встановленому Урядом РФ. При відсутності такої інформації в офіційних джерелах середній за минулий податковий період рівень цін нафти сорту «Юралс» на середземноморському і роттердамському ринках нафтової сировини платник податків визначає самостійно.
Середнє значення за податковий період курсу долара США до рубля РФ, що встановлюється Банком Росії, визначається платником податку самостійно як середньоарифметичне значення курсу США до рубля РФ, що встановлюється Центральним банком РФ, за всі дні у відповідному податковому періоді.
Розрахований в зазначеному порядку коефіцієнт КЦ округляється до четвертого знака відповідно до діючого порядку округлення.
Коефіцієнт, що характеризує ступінь виробленості запасів конкретної ділянки надр (Кв), платник податків визначає в наступному порядку. Якщо ступінь виробленості запасів конкретної ділянки надр, що визначається з використанням прямого методу обліку кількості видобутої нафти на конкретній ділянці надр, більше або дорівнює 0,8 і менше або дорівнює 1, то коефіцієнт Кв розраховується за формулою
Кв = 3,8-3,5х (N: V), (5.11)
де N - сума накопиченої видобутку нафти на конкретній ділянці надр, включаючи втрати при видобутку, за даними державного балансу запасів корисних копалин, що затверджується на рік, що передує року податкового періоду;
Якщо ступінь виробленості запасів конкретної ділянки надр, що визначається з використанням прямого методу обліку кількості видобутої нафти на конкретній ділянці надр, перевищує 1, то коефіцієнт Кв приймається рівним 0,3, в інших випадках - 1.
Коефіцієнт Кв округляється до четвертого знака відповідно до діючого порядку округлення.
Ступінь виробленості запасів конкретної ділянки надр (Св) розраховується платником податку самостійно на підставі даних затверджується державного балансу запасів корисних копалин як частка від ділення суми накопиченої видобутку нафти на конкретній ділянці надр (включаючи втрати при видобутку) (N) на початкові запаси нафти ( Г).
Таким чином, коефіцієнт дорівнює: 2,146 [28 руб. / Дол. х х (35 дол. - 15 дол.). 261].
Отже, ставка складе 899,2 руб. за 1 т нафти (419 руб. х х 2,146).
Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, дорівнює: 269 760 крб. (899,2 руб. / Т х 300 т). Розрахунок суми податку проведений без застосування коефіцієнта Кв.
Порядок обчислення і сплати податку. Загальна сума податку обчислюється за підсумками кожного податкового періоду по видам видобутої корисної копалини і являє собою суму, отриману в результаті складання сум податку, що обчислюються по кожному видобутих корисних копалин.
Податок підлягає сплаті за місцезнаходженням кожної ділянки надр, представленого платнику податку у користування відповідно до законодавства РФ. Суму податку, що підлягає сплаті, розраховують виходячи з частки корисної копалини, видобутого на кожній ділянці надр, в загальній кількості видобутої корисної копалини відповідного виду.
Сума податку, обчислена за корисних копалин, здобутим за межами території РФ, підлягає сплаті за місцезнаходженням організації або місцем проживання індивідуального підприємця.
Податок сплачується не пізніше 25-го числа місяця, що настає після закінчення податковим періодом. Податкова декларація подається з податкового періоду, в якому розпочато фактичний видобуток корисних копалин, у податкові органи за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків не пізніше останнього місяця, що настає після закінчення податковим періодом.