Валдайській височині (Вал-дай), в Рос-ці, на се-ве-ро-за-па-де Вос-точ-но-Єв-ро-пей-ської рав-ні-ни, в пре-де-лах ле-нин-град-ської, Нов-го-род-ської, Твер-ської, Псков-ської і Смо-льон-ської об-лас-тей. Про ес-теств. гра-ні-цах воз-ви-шен-но-сті немає оди-но-го мені-ня, т. к. вони силь-но рас-пливу-ча-ти. До В. в. Ні-ред-ко від-но-сят Ан-будинок-ську і Веп-сов-ську воз-ви-шен-но-сті, а так-же Ме-гір-ську гря-ду, при цьому про-тя дружин-ність її з се-ве-ро-вос-то-ка на південно-за-пад (до гра-ниць зі Смо-льон-ско-Мо-з-ков-ської воз-ви-шен-но-стю ) пре-ви-ша-ет 600 км, а без учё-ту цих віз-ви-шен-но-стей (на-чи-ва з Тих-вин-ської гря-ди на се-ве-ро-вос- то-ке) - ок. 450 км; пор. ши-ри-на ок. 100 км. В. в. - глав-ний по-до-раз-справ Бал-тий-ско-го і Кас-пий-ско-го мо-рей, від-ку-да бе-рут ис-то-ки Вол-га, Зап. Дві-на, Ло-вать, Мста, Сясь, Мо-ло-га та ін. Ре-ки. Пре-про-ла-даю-щие ви-со-ти 150-200 м; вис-Шая точ-ка - гора Ка-мен-ник (в вер-ховь-ях р. Цна) - 346 м. Від. навчаючи-ст-ки но-сят ме-ст-ні на-зва-ня: Ше-ро-хо-вич-ські ви-со-ти; Торж-ков-ська, Виш-ні-по-ЛОЦ-кая, Тих-вин-ська, Ос-таш-ков-ська, При-Волж-ська і Те-ро-Пец-кая гря-ди; Ре-ве-ниць-кі, По-робь-е-ви, Сві-ні та Іллі го-ри. На півдні В. в. со-оди-ні-на зі Смо-льон-ско-Мо-з-ков-ської воз-ви-шен-но-стю. На за-па-де і се-ве-ро-за-па-де від Іль-мен-ско-Ла-дож-ської (При-іль-мен-ської) низ-мен-но-сті і За-пад -но-Двин-ської ні-зи-ни від-де-ля-ет-ся Вал-дай-ско-Онеж-ським ус-ту-пом (Вал-дай-ським ска-те) вис. 40-150 м і ши-ри-ної від 3 до 20 км і бо-леї.
В. в. яв-ля-ет-ся ги-Гант-ської Куе-стій - пн.-зх. даху-лом Мо-з-ков-ської сі-нек-ли-зи, про ра зо-ван-ної по-ло-го па-даю-щі-ми до вос-то-ку і південно-вос- то-ку шару-ми до-воль-но ін-них з-вест-ня-ко-вих по-род кар-бо-на, а так-же пес-ча-ні-ка-ми і гли-на- ми де-по-на. З по-верх-но-сті їх при-даху-ва-ють яких-круглі чет-вер-тич-ні від-ло-же-ня, гл. обр. лід-ні-ко-ві. З-вест-ни ме-сто-ро-ж-де-ня бік-сі-тов (Бок-сі-то-Горського в Ле-нин-град-ської обл.), Бу-ро-го уг-ля ( Твер-ська обл.), тор-фа, пес-ка, гра-вия і ін. будів-ит. ма-те-ріа-лов.
На се-ве-ро-за-па-де, в най-бо-леї ви-со-кою годину-ти пре-про-ла-да-ет мо-рен-ний хол-ми-сто-гря-до -вий рель-еф, сфор-ми-ро-ван-ний по-слід-ним вал-дай-ським оле-де-ні-ням. гра-ні-ца ко-то-ро-го про-хо-дить по південно-сх. ок-раї-не мож-ви-шен-но-сті. Рас-про-стра-ні-ни хвой-ні (їло-ші, со-сно-ші) і крейда-ко-ли-ст-вен-ні (бе-ре-зо-ві, осі-но-ші) ле-са на дер-но-во-під-зо-ли-стих і дер-но-во-кар-бо-нат-них поч-вах, міс-та-ми зустрів ча-ють-ся дуб-ра -Ви. Ті-піч-ни круп-ні бо-ло-та, в т. Ч. Тор-ФЯ-ні-ки, а так-же су-хо-доль Цінні та співай-мен-ні лу-га. На південний вос-то-ку хол-ми і гря-ди по-сте-пен-но по-ні-жа-ють-ся і пе-ре-хо-дять в по-кри-ті со-сно-ви -ми бо-ра-ми за-бо-ло-чен-ні пес-ча-ні займаємося виготовленням-д-ро-ші рав-ні-ни (Мо-ло-го-Шекс-нин-ська низ-мен-ність , Верх-ні-Волж-ська ні-зи-на та ін.) з древ-ні-ми дю-на-ми і буг-ри-сти-ми пес-ка-ми. Там, де у по-верх-но-сті за-ле-га-ють з-вест-ня-ки, що не-ред-ки кар-сто-ші фор-ми: про-ва-ли, су-хіе до -Чи-ни, по скло-нам до-лин річок (Мста, Бе-гавкоту і ін.) - пе-ще-ри. Сре-ді мно-го-числ. мо-рен-них озер ви-ділячи-ють-ся жи-во-піс-ні Верх-ні-Волж-ські озё-ра (Вол-го, Все-луг, Стерж, Пе-но), Вал-дай, Пі-ріс і Се-ли-гер (озе-ро бо-га-то ри-бой - сні-ток, лящ, пліт-ва, су-дак, щу-ка). Для ох-ра-ни та рек-реа-ци-он-но-го ви-поль-зо-ва-ня ланд-шаф-тов ство-да-ни Цен-траль-но-лес-ної за-по- вед-ник і Вал-дай-ський на-ціо-наль-ний парк. При-род-ні та ис-то-ри-ко-куль-тур-ні дос-то-прі-ме-ча-тель але сті В. в. при-лу-ка-ють мно-го-числ. ту-ри-стов, со-вер-Шаю-щих пе-шие по-хо-ди і те-п-ло-хід-ні (по Се-ли-ге-ру і Верх-ні-Волж-ським озё- рам) екс-курей-сі.
В. в. впер-ші б-ла іс-сле-до-ва-на рос-сийской ес-ті-ст-во-ис-пи-та-ті-лем С. Гме-ли-ним в 1768.