Планування - це вид діяльності, пов'язаний з постановкою цілей, завдань і дій в майбутньому. Це одна з основних функцій менеджменту.
Планування в найзагальнішому вигляді має на увазі виконання наступних етапів:
1.Постановка цілей і завдань
2. Складання програми дій
3. Виявлення необхідних ресурсів і їх джерел
4. Визначення безпосередніх виконавців і доведення планів до них.
Фyнкція плaніpoвaнія oзнaчaeт виpaбoткy і пpінятіe oпpeдeлeннoгo пocтaнoвлeнія, піcьмeннoгo або ycтнoгo, в кoтopoм пepeд oб'eктoм yпpaвлeнія бyдeт пocтaвлeнa тa або інaя цeль, зaдaчa. Етo пocтaнoвлeніe - yпpaвлeнчecкoe peшeніe. Плaніpoвaніe - oдин з cпocoбoв, c пoмoщью кoтopoгo pyкoвoдcтвo oбecпeчівaeт eдінoe нaпpaвлeніe ycілій вcex члeнoв opгaнізaціі до дocтіжeнію ee oбщіx цeлeй. З дaннoй фyнкціі нaчінaeтcя пpoцecc yпpaвлeнія, oт ee кaчecтвa зaвиcит ycпex opгaнізaціі.
Пo cвoeй cyті фyнкція плaніpoвaнія пpізвaнa oтвeтіть нa cлeдyющіe ocнoвниe вoпpocи:
Гдe ми нaxoдімcя в нacтoящee вpeмя? Мeнeджepи дoлжни oцeніть cільниe і cлaбиe cтopoни opгaнізaціі в ocнoвниx ee oблacтяx (фінaнcи, мapкeтінг, пepcoнaл, НДДКР), чтoби oпpeдeліть, чeгo мoжeт peaльнo дoбітьcя opгaнізaція;
Кyдa ми xoтім двігaтьcя? Мeнeджepи дoлжни, oцeнівaя вoзмoжнocті і yгpoзи в oкpyжaющeй opгaнізaцію cpeдe, oпpeдeліть, кaкімі дoлжни бути цeлі opгaнізaціі (Див. Целеполагание) і чтo мoжeт пoмeшaть дocтіжeнію етіx цeлeй;
47.Інноваціонний менеджмент: організація і особливості
Організація інноваційного процесу - діяльність по об'єднанню зусиль науково-технічного персоналу на основі відповідних регламентів і процедур, спрямована на прискорення і підвищення ефективності інноваційного розвитку. Мета організації - впорядкування інноваційного процесу, поліпшення його характеристик, ліквідація втрат, пов'язаних з повторним проведенням (дублюванням) досліджень і розробок, неповним використанням наявних відкриттів, повільним здійсненням процесу «дослідження - виробництво».
Особливості організації інноваційного процесу пов'язані з внутрішньо властивою йому невизначеністю. Невизначеність досягнення мети, т. Е. Ймовірність отримання позитивного результату, становить на стадії фундаментальних досліджень всього 5-10%, збільшуючись на етапі прикладних досліджень до 85-90%, а в процесі разработок- до 95-97%. Однак і на пізніх стадіях інноваційного циклу залишається суттєвою невизначеність часу і витрат, необхідних для досягнення ефекту. Жорстке нормування строків і витрат зменшує ймовірність отримання заданого результату, а регламентація результату і термінів пов'язана з допущенням можливості значного перевитрати коштів. Коротше кажучи, організація інноваційного процесу грунтується на обліку його імовірнісного характеру, статистичної природи діючих тут закономірностей.
Організація інноваційного процесу в широкому сенсі включает6
1. організацію науково-виробничого циклу (визначення спеціалізації та відповідальності органі-
заций, їх розміру, розміщення, встановлення послідовності і порядку виконання
2. організацію праці персоналу і організацію управління. Високі темпи і ефективність оновлення продукції, технологічних процесів, їх конкурентоспроможність (на внутрішньому і зовнішньому ринках) багато в чому визначаються організаційної складової інноваційного механізму. При цьому особливу роль грають організації, в яких зосереджені основні роботи зі створення і освоєння іннова-
ций, - галузеві науково-дослідні та проектно-конструкторські інститути, досвід-
Цінні та спеціальні конструкторські бюро, конструкторські бюро і відділи підприємств
(Об'єднань), акціонерних товариств. У загальному вигляді наукові та науково-технічні орга-
нізації (незалежно від галузевих і регіональних особливостей, секторів науки) можна
классіфіціроватьследующім чином:
• науково-дослідні інститути (НДІ);
• конструкторські бюро (КБ);
• проектно-технологічні інститути (ПТІ);
• проектно-конструкторські інститути (ПКІ);
• державні проектні інститути (ДПІ).