Тема: «Історія виникнення прізвищ»
Цілі і завдання класної години
Виховна година доцільно провести після закінчення вивчення теми з історії «Мій родовід». Тому цілями даного класної години будуть:
- виховувати шанобливе ставлення до своїх предків;
- познайомити учнів з історією виникнення прізвищ;
- знайомство учнів з новим словом: «антропонимика»
Скільки на світі прізвищ є різних,
Скільки назв і скільки імен;
Від Деревякіних до прегарний -
У кожного прізвища пам'ять часів.
Кілька слів з історій прізвищ
Вам пропонуємо послухати зараз,
І запевняємо, що стільки історій
Можна дізнатися тільки тут і від нас!
Чи існує якийсь знак прихильності кожного з нас до старовини? Безсумнівно! Це ім'я, по батькові, а головне - прізвище. Ніхто, крім істориків не пам'ятають про зниклий степовому народі половців, а Половцеву - живуть і понині. Пишається людина своєю архі-сучасної прізвищем Поршнев, а їй вже тисяча років. Епанечніков, Звєздочотов, Кожем'якін, Ловчев, Відкупників - безповоротної старовиною віє від багатьох сучасних живих прізвищ.
Саме ж слово «прізвище» - латинського походження. У римлян воно спочатку стосувалося не до подружжя і дітям, а тільки до рабів.
Familia - сукупність належали од-ному людині рабів. Але по всій Європі це слово поширеною-нилось саме в значенні «сім'я», «подружжя». І в Україні сло-во «прізвище» спочатку вживали в значенні «сім'я». У XVII-XVIII століттях ще побутувало слово «прізвисько», воно-то в ті часи і означало, називало прізвище. І тільки в XIX столітті слово «прізвище» придбало своє друге значення, що стало основним: «спадкове сімейне іменування, додають-моє до особистого маєтку».
На зорі нашої державності як тако-вих прізвищ не було, їх заміняли імена і прізвиська. Так і писали: «сотник, прізвисько Блоха»; «Неупокой Карга»; «Першою Добриня, покликом Чернобровец». Не пізніше X століття з'явилися і по батькові на - ич теж вме-сто прізвищ, - простежуються в наступні столі-ку: сотка Светініч, Кснятин Хотовіча, Васко Буслаевич, Даньслав Лазутіч, Внезд Ячініц. Утворювалися по батькові-прізвища (і не тільки на - ич) і від жіночих імен-Васко Варварин, Сєнка Оринин, Якуш Софьин, Данилко Катюшин. Цікаво, що імена Віра, Малюта, Чер-навка, Томила були у давнину ще й чоловічими
Ще три століття тому кожна людина могла зна-читься в документах, де були вказані:
хрестильне ім'я;
ім'я, прізвисько чи професія батька;
власне прізвисько;
місце народження;
національність;
професія або посада.
А зараз у нас є ціла наука антропонимика. Вона дає можливість людині дізнатися, чим займався його предок, як його звали, який у нього був характер.
Так як же з'явилися українські прізвища?
Найдавнішими були дворянські прізвища. Вони стали утворюватися вже десь до XIV-XV століть, коли людина дол-дружин був закріпити своє право на володіння будь-яким помістити третьому, містом. Часто ці прізвища відбивали географічне на-звання того місця, звідки людина була родом, або нагадували про те, чим він володів. Наприклад, Трубецькой. Князі Трубецкие володіли містом Трубіж. Також і багато інших - і Волкон-ські, і Оболенський. Це все географічні, топонімічні прізвища.
Дуже багато українських прізвищ було утворено від хрестильних імен. Правда, майже всі, споконвічно українськими не назвеш: і Олександр, і Григорій, і Леонід, і Фрол і близько тисячі інших
«Передані» нам у спадок візантійською церквою. Це Алексєєв, Фролов, Ємельянов, Іванов, Миколаїв і т. Д.
Деякі з них були утворені від професійних прізвиськ предків, такі прізвиська розповідають, хто з предків, чим займався. Звідси Гончарова, Овсяннікова, Черепеннікови, Ковалі і т. Д.
Виникали і прізвища, утворені від назви місцевості, звідки родом був один з предків (основою таких прізвищ ста-новілісь різні географічні назви: міст, сіл, станиць, річок, озер і т. Д.): Мещеряков, Новгородцев, Москвитинов і т. д.
Найчисленнішу групу серед прізвищ складають прізвища, основами яких є ім'я, яке означає, яким за рахунком в сім'ї народилася дитина. Серед прізвищ цього типу загальновідомі: Одинцов, Третьяков, Шестаков, а також рідкісні: Третілов, П'ятаков, Шестунов, Семяхін, Осмехіна, Осьмаков.
Існує досить велика кількість прізвищ, пов'язаних з тваринами.
Хрестячи дитини, батьки давали йому ім'я. Але, щоб нечиста сила не знала його справжнього хрестильне імені, людини в світі називали зовсім будь-яким словом. Тому були дуже поширені такі імена, як Баран, Заєць, Кінь, Береза, Горщик і навіть сеча і Рогожа.
За старих часів це були звичайні імена. Для нас це звучить не-множко дивно, але тим не менше це ім'я було другим ім'ям після хрестильне. Воно уберігало людини від нечистої сили.
Іноді з'являлися численні Дурні і телепень. Такі прізвища забобонні батьки давали своїм чадам, щоб позбавити їх від різних життєвих проблем. У батьків була одна турбота: нехай дитина благополучно уникне тих бід, кото-які забирає на себе дане йому ім'я.
Не слід дивуватися, що прізвище може бути мно-гозначной - в різних краях держави одне і те ж сло-во тлумачиться по-різному. Головне ж треба пам'ятати неухильно: будь-яка нинішня прізвище не залежить від неї первозначенія, вона поза мораллю, її не слід сти-диться. Ми стали Ведьмаковимі, Злобін, зміїв, Нєвєжин, Неустроєвим, Язвімимі лише пото-му, що первопредки намагалися відігнати подібним спосо-бом хвороби і нечисту силу - до своїх-де родичам біди не пристануть.
Часом же з плином часу змінюється значення фамільної першооснови: «незручна» нині фа-Мілія Блатов означала раніше Болотов; Грабіліна - від слова граблі; Шахраїв - чорнороб; Базік - треплющій льон!
Ми звикли, що нинішні українські прізвища, як правило, закінчуються на -ов / -ев Або ин: Але оказива-ється, до сих пір збереглися в недоторканності і ті форми, що були тисячу років назад: Бігун, Варення, Грань, Дратва , Жайворонок, Кривич, Табір, Маляр, Тиждень, Окорок, Проскура, Ремінь, Сластьон, Татарин, Упир, Хоч, цяця, Чепура, Шатоха, Щиголь, Ярь і т.д. Ось який стійкий нашу мову!
Неперервні зв'язок поколінь - ось таємна нитка, яка пов'язує день сьогоднішній з днем вчорашнім, з нашим минулим. А що таке минуле? Це не тільки перелік окремих подій, що відбувалися в той чи інший час. Це, перш за все люди, наші предки, наші рідні. Особливе, часом незрозуміле почуття викликають у нас люди, які передали нам свої риси, гідності і слабкості - наші предки. А що ми знаємо про них? Дуже часто в багатьох сім'ях пізнання про своє походження обриваються вже на третьому коліні. Це наша біда. Давайте з вами спробуємо дізнатися історію свого прізвища, що означає ваше ім'я.
І запам'ятайте, хлопці, поганих прізвищ немає! Тому не потрібно судити людей за їх прізвищами, не потрібно ставитися до людини з насмішкою тільки за те, що він носить смішну прізвище.
"Неповага до предків - є перша ознака аморальності" - ці мудрі слова сказав А. С. Пушкін.
Підведення підсумків класної години
Класний керівник проводить коротку бесіду з учнями:
- Що ви нового дізналися про історію виникнення прізвищ?
- Що означає саме слово ПРІЗВИЩЕ?
- Як з'явилися українські прізвища?
- Що вивчає наука антропонимика?
- Як потрібно ставитися до прізвищ? Чому?
- А вам захотілося дізнатися історію виникнення свого прізвища?