Фото: Льодовий Палац
- Віталій Леонтійович, наскільки важливі і ефективні Ваші зустрічі з представ-ками регіональних органів виконай тельной влади у сфері фізичної куль-тури і спорту?
- Ми домовилися зустрічатися з цього приводу два рази в рік як мінімум. Для цього існує формат Форуму «Росія - спортивна держава». В даний момент ми з керівництвом країни думаємо про те, чи варто продовжувати робити Форум в щорічному режимі, або проводити його між олімпійськими циклами. У самий найближчий час ми остаточно визначимося.
- Чи планує федеральний центр ре-формувати існуючу в Росії структуру регіональних органів влади, відповідальних за розвиток фізичної культури і спорту?
- За останні роки регіональні структури в регіонах Росії стали міністерствами спорту туризму і молодіжної політики. Близько 40 регіональних структур влади вже призвели себе в повний порядок, але з іншими чекає серйозна робота. Від ефективності системи управління сьогодні залежить дуже багато чого. Необхідний єдиний підхід і єдиний стандарт знизу доверху. Міністерство спорту Російської Федерації найближчим часом має намір виробити універсальні критерії оцінки ефективності діяльності регіональних спортивних державних структур. У минулому році я об'їхав 43 регіону країни. Наприклад, у мене недавно була зустріч з губернатором Тамбовської області, де бюджет Управління з фізичної культури, спорту і туризму збільшився з 70 млн. Рублів до 500 млн. Рублів. Уявляєте? Він прийняв програму спортивного розвитку, будує 20 спортивних споруд. Те ж саме в Чувашії. Розвиток спорту сьогодні - вже цілий напрям. Це набагато масштаб-неї, ніж просто провести «Лижню Росії» або «Крос нації» раз на рік і потім відпочивати. Регіональні міністерства повинні стати нашою опорою в області розвитку фізичної культури і спорту.
- Наскільки оцінка діяльності Міністерства спорту залежить від результатів наших спортсменів на міжнародній арені?
- Я хотів би підкреслити важливість посилення персональної відповідальності. Оцінка діяльності Міністерства спор-та проводиться кожні два роки. Так прийнято. Кожні два роки проводяться літні і зимові олімпійські ігри. Подобається нам чи ні, але це той показник, який все бачать. Багато хто не розуміє, звідки росте майбутній олімпійський чемпіон, не хочуть думати про те, що він росте з масового і дитячо-юнацького спорту. Просто ставлять завдання спортсмену перемагати, незважаючи ні на що. Ми постійно відчуваємо пресинг. Два роки тому нам дорікали Ванкувером, де наша збірна виступила невдало на Олімпійських зимових іграх. Слава Богу, в Лондоні наш виступ було визнано успішним.
- Який сьогодні розмір федерального бюджету, що виділяється на цілі розвитку фізкультури і спорту в країні?
- Який методики оцінки дотримується Міністерство спорту в регіонах?
- Які регіони РФ Вас радують і які засмучують?
І вони нічого не роблять в цьому напрямку, а тільки займаються незрозумілою листуванням. Міністерство починає занурюватися в суть проблеми, а там немає ні проектної документації, ні власного рішення, ні наявності об'єкта в Програмі розвитку. А ось і зворотний приклад: Рязань, яка нікому і нічого не пише, а мовчки будує вже 25-й спортивний об'єкт! Моє бажання - поїхати і допомогти губернатору Рязанської області. У нього є поруч місто Рибне з населенням 25 000 чоловік, і він там будує фізкультурно-оздоровчий комплекс, що включає басейн, зал, стадіон. Для мене це дуже важливо. Люди самі обирають лідера регіону. Але ось, наприклад, прийшов десь губернатор з ідеями розвивати козацтво. Проходить якийсь час, і люди починають з нього вимагати звіту про розвиток фізкультури і спорту в регіоні. А той, в общем-то, має рацію, кажучи їм про те, що прийшов до влади не зі спортивними ідеями і не повинен з цього приводу звітувати. У багатьох муніципалітетах Росії в структурі немає навіть відповідального працівника в області фізкультури і спорту! Або він сидить у відділі охорони здоров'я або освіти. Саме тому нам необхідна єдина система знизу доверху. У мене таке відчуття, що у нас після зміни 40 керівників регіонів так і не запрацювала на повну силу система наступності влади. Звичайно, Міністерство спорту - це не МНС і не МВС, але ми теж здатні змінювати ситуацію в країні. Всі регіони РФ повинні дотримуватися єдиної полі-тики в області масового спорту та спорту вищих досягнень. Візьмемо приклад паралімпійців. Ми відібрали по країні 200 осіб для збірної, дали їм кращі бази, виплачуємо зарплату, призначили кращих тренерів, забезпечили передове наукове супроводження. І ми їх тренували 240 днів в році. Тому вони поїхали в Лондон і «зробили» там всіх. Але навіть це не говорить про те, що в Росії рівень розвитку спорту серед інвалідів знаходиться на ви-соком організаційному рівні. Я б міг взагалі інопланетян привезти в Росію заради рекордів: взяв би і натуралізований нігерійців для збірної з легкої атлетики, корейців поставив на шорт-трек, а пару китайців змусив би грати в настільний теніс. Але це ж не наш шлях!
- Наскільки зросла в останні роки роль спорту в російському суспільстві?
- Як сьогодні вирішується проблема подго-товки спортивного резерву?
- В Росії 4 800 дитячо-юнацьких спортивних спеціалізованих шкіл. У них навчається 3,3 млн. Дітей. Збірної країни, яка повинна виступити в Сочі, потрібно 290 спортсменів. Зазвичай до Олімпіади готується 400 спортсменів. Ми підтягнули до цього процесу кращих тренерів і науч-них працівників. Чому ми сьогодні не можемо якісно підготувати конькобеж-ців, здатних конкурувати на найвищому рівні з тими ж норвежцями, голландця-ми і німцями? Тому що якість підготовки спортсмена у вітчизняній системі сьогодні не витримує ніякої крити-ки! Матеріальна база зношена, середня зарплата - 12 000 рублів, погана система змагань. Підготовка спортивного резерву - стратегічний напрям нашої роботи. Ми прийняли рішення, з-гласно якому в Росії через два роки з'явиться новий вид установ - центри спортивної підготовки. Сьогодні в країні є установи додаткової образо-вання. У них одне завдання - гармонійний розвиток особистості. Там не стоїть завдання - підготувати молоді кадри для збірної. Я відвідав уже десятки таких шкіл. Часом запитаєш: що ви сьогодні проходите? От-ветят: ми вдосконалюємо спортивне ма-стерство! Візьмемо той же Пітер. Побував недавно у Палаці піонерів ім. Жданова.
- На які результати може розраховувати лі-вать Росія в Сочі?
- Ми сьогодні говоримо про стратегічний напрям. Може бути, і я бажаного результату не дочекаюся. Але якщо ми сьогодні не закладемо стратегію на довгі десятиріччя-ку, то нам слід забути про олімпійський чемпіонство назавжди. Припустимо, в Сочі ця програма ще не «вистрілить», але так-леї в Ріо-де-Жанейро і на наступних чемпіонатах світу це вже відчується. Я маю на увазі саме систему підготовки спортивного резерву. Керівництво країни і суспільство в цілому позитивно оцінило ви-ступление наших олімпійців у Лондоні. Ми починаємо повертати собі втрачені провідні позиції. Але весь чи свій по-тенціал ми використовували в Лондоні? Ко-нечно ж, немає, могли краще виступити! Що, наприклад, завадило успішніше виступити в стрільбі, плаванні, велосипедному спорті, академічного веслування, важкої атлетики, фехтування? Ми просто недопрацьовуємо в підготовці кадрів, часто йдемо на пово-ду у федерацій.
- У чому сьогодні полягають головні про-блеми вітчизняного спорту?
- Наскільки гостро стоїть в Росії пробле-ма спортивного освіти?
- На одному з останніх нарад в Пра-ництво РФ обговорювалося питання про рефор-мах освіти. Буде проведена повна ревізія всіх ВНЗ країни, це ж касает-ся і роботи спортивних центрів. Візьмемо Федеральний центр підготовки з зимових видів спорту, який ми побудували в Чай-ковського. Там є вся лінійка трамплінів, траса для сноуборду, біатлону, готель на 220 місць. Чудовий центр, тільки стрибати з трампліна від цього наші лиж-ники краще не стали! Протягом цілого року там тренується збірна Росії, а в резуль-таті на першому ж етапі Кубка світу наші дівчата не входять навіть до тридцятки промінь-ших! Що ми всі разом робимо цілий рік? Платимо зарплату тренерам, фахівцям, а результату як і раніше не бачимо. Мі-ністр спорту Пермського краю разом з гу-бернатором повинні створити училище олим-пійского резерву або дитячу спортивну школу з зимових видів спорту і роз-стить на цій базі. Інакше вона буде стояти як пам'ятник. Наше завдання - використати об'єкти спільно з регіональними навч-ними закладами. Про якість роботи ре-нальних органів спорту повинні судити не тільки по числу місцевих спортсменів, які виступають за національні збірні, а й з розвитку масового спорту.