Дріботати. Слово може утворитися внаслідок розпаду фразеологічного обороту. Цей процес можна спостерігати в історії дієслова дріботати.
У словнику Д. Н. Ушакова (4, с. 140) значення цього дієслова визначається не цілком правильно: `йти, ходити, роблячи часті дрібні кроки '. Крім того, в сучасній мові дріботати зазвичай зустрічається лише в складі вираження - дріботати ногами. У загальнолітературному вживанні з середини XIX ст. дієслово дріботати майже невідомий в своєму прямому значенні: `покривати насінням, засівати '. Тим часом тільки це значення вказувалося і в словнику 1847 року і в словнику В. І. Даля. Але, поряд з цим прямим значенням, дієслово дріботати і похідні від нього - почимчикував. пересеменівать висловлювали, правда, в дуже вузькому фразеологическом колі і переносне значення: `швидко рухати з боку в бік чимось '. Наприклад, в «Записках» Г. Добриніна (+1771): «Він почав пересеменівать очима, як злодій при доказах» (Рос. Старина, 1871, 3, с. 400). Ще частіше говорилося: дріботати ногами (т. Е. `Швидко перебирати ').
Під впливом стилю Гоголя ця фраза набула широкого поширення в українській літературній мові XIX ст. У Гоголя про Чичикова сказано: «Чичиков підходив до тієї й іншої дробовим, дрібним кроком, дріботів ніжками, бо так роблять маленькі старички-щиглі на високих підборах, звані мишачими Жеребчик». У Гоголя образний зміст цього слововживання дуже рельєфний.
У наступних письменників дріботати вживається і без вказівки на знаряддя дії (ногами) - в новому значенні. Пор. у Тургенєва в «Щоденнику зайвого людини»: «Ожогин був мабуть збентежений і засмучений, уникав погляду, дріботів на місці».
(Словотвір в його відношенні до граматики і лексикології (На матеріалі української та споріднених мов // Виноградов. Избр. Тр. Исслед. По рос. Грам. С. 217-218).
Допомога пошукових систем