Українське суспільство інфантильно, продажне і корупційно, але його кращі представники є істинними пасіонарії, які і зробили по суті дві революції за останні 12 років, воюють з російськими військами і їх наймитами на сході країни, і відчайдушно намагаються хоч що-небудь змінити в Україні до краще.
Однак обидва революції закінчилися поразкою, контрреволюція перемогла, тому що інакше і бути не могло, тому що біля керма революційних процесів стояли такі ж продажні компрадорів, як і ті, проти яких повстали маси справжніх пасіонаріїв.
Весь фокус у тому, що неможливо змусити правлячі в Україні кримінально-олігархічні клани припинити розкрадати країну, їх економічні інтереси завжди будуть превалювати над їх почуттям відповідальності за країну, не кажучи вже про почуття патріотизму, якого у них не може бути апріорі.
Великий бізнес і політика в Україні нероздільні. Бізнес приходить в політику за дуже великими грошима і за отриманням імунітету від кримінального переслідування за кримінальні діяння, а також тому що влада і сама по собі дуже приваблива.
У свою чергу політики, захопивши владу, тут же починають займатися бізнесом і їх капітали ростуть як на дріжджах.
Спробуйте умовити вовка не є ягняти. Спробуйте українських олігархів, політиків, депутатів, державних чиновників будь-якого рангу, суддів, прокурорів, поліцейських, військових чесно виконувати свої обов'язки, припинити красти. Результат буде однаковий. Але на захист вовка можна сказати, що поведінка вовка визначається раціональними причинами, вовк хоча і жорстокий звір, але, якщо він ситий, він не нападає на людину, і проблема фермерів вирішується не відстрілом вовків, а збільшенням захищеності і охорони ягнят.
На відміну від вовків українські олігархи і всі перераховані вище за ними особи патологічно жадібні, боягузливі, підлі і обмежені, не знають ніяких моральних обмежувачів, є моральними виродками, лицемірами і брехунами. Їх не зупиняє навіть почуття елементарного самозбереження. Вони розраховують правити вічно, кулуарно домовляючись між собою і ділячи країну як великий пиріг.
Ситуація дещо відрізняється від знаменитої байки Крилова - народ України не кухар (принаймні поки що), а правлячий режим не кіт Васька. Всі важелі влади знаходяться у кримінальних олігархів, які пройшли кривавий шлях бандитів і комуністів. Щоб кухар міг вжити владу, для початку він цю владу повинен мати, а її у нього немає і вмовляння до влади і її усовествленія - абсолютно безнадійна справа.
Століття освіти - коли філософи, письменники, вчені, наукова і художня еліта, покладала всі свої надії на просвітництво народу і особливо правлячих кіл, щоб виправити вади суспільства і державного правління, помилково вважаючи, що людина за своєю природою добра, милосердний, чесний, благородний і потрібно тільки допомогти йому повернутися на шлях істинний - закінчився буржуазними революціями в Німеччині, Англії і Франції.
У свою чергу і буржуазні революції, які підривали підвалини феодального ладу, і які проголошували свободу, рівність, братерство і загальну гармонію, виявилися не в змозі забезпечити втілення цих гасел в життя.
Людство приречене на одвічну боротьбу зі своїми пороками. Влада і гроші завжди були і будуть самими привабливими кумирами, перед якими встояти можуть тільки деякі з людського роду. І тільки з цієї причини шляхом багатьох кривавих помилок людство прийшло до тієї форми правління, яка називається представницької форм народовладдя, тобто парламентської форми правління.
Але, як відомо, в Україні, як в країні задзеркалля, всі речі і явища зазнають «невимовна» перетворення, які спотворюють в корені саму суть цих речей і явищ.
Так сталося і з українським парламентом. З непідкупних представників народу, ніж він мав би бути у вільній країні, він перетворився на збіговисько закоренілих злочинців, продажних і лицемірних політиканів, які вирішують, як більше, швидше і вигідніше красти у народу, тих самих простих українців, чиїми представниками вони нібито є.
Україна, будучи за формою країною з парламентсько-президентською формою правління, на ділі є країною, де всі важелі влади належать президенту, ставленику кримінально-олігархічних кланів і який сам є таким кримінальним олігархом.
В останні місяці в Україні оформляється остаточна узурпація влади президентом, як це сталося раніше в Росії, Білорусі та багатьох пострадянських азіатських республіках.
У зв'язку з цим шанси на такі необхідні Україні кардинальні перетворення через загальновизнані демократичні правові механізми різко знижуються.
Закінчити хочу сентенцією, про яку говорю постійно: Україні не уникнути дострокових парламентських і президентських виборів. Для неї зараз це найкращий варіант. Інша справа, що ці вибори знадобиться ще проводити не один раз, але все одно це краще, ніж. Ви самі розумієте що.