Сцена являє напівпорожню кімнату; посередині велике крісло, так зване крісло для хворих. Фігаро аршином міряє підлогу. Сюзанна перед дзеркалом прикладає до волосся гілочку флердоранжа, іменовану шапочкою нареченої.
Фігаро. Дев'ятнадцять на двадцять шість.
Сюзанна. Подивися, Фігаро, ось моя шапочка. Так, по-твоєму, краще?
Фігаро (бере її за руку). Незрівнянно, серденько. О, як радіє закоханий погляд нареченого напередодні весілля, коли він бачить на голові у красуні-нареченої дивну цю гілочку, знак дівочої чистоти! ...
Сюзанна (усуває його). Що ти там міряєш, мій хлопчик?
Фігаро. Я, моя маленька Сюзанна, дивлюся, чи поміститься тут чудова ліжко, яку нам дарує його ясновельможність.
Сюзанна. В цій кімнаті?
Фігаро. Він надає її нам.
Сюзанна. А я на це не згодна.
Сюзанна. Не згодна.
Сюзанна. Вона мені не подобається.
Фігаро. Треба сказати причину.
Сюзанна. А якщо я не хочу говорити?
Фігаро. О, як ці жінки відчувають наше терпіння!
Сюзанна. Доводити, що у мене є на те причини, значить допустити, що у мене може і не бути їх зовсім. Слухняний ти раб моїх бажань чи ні?
Фігаро. Це найзручніша кімната в усьому замку: адже вона знаходиться якраз між покоями графа і графині, а ти ще незадоволена. Як-небудь вночі графиня відчує себе погано, подзвонить з тієї кімнати: раз-два, і готово, ти стоїш перед нею. Чи знадобиться що-небудь графу - нехай тільки подзвонить зі своєї кімнати: Голля, в три стрибки я вже у нього.
Сюзанна. Прекрасно! Але як-небудь він подзвонить вранці і ушлет тебе надовго по якомусь важливій справі: раз-два, і готово, він вже у моїх дверей, а потім - Голля, в три стрибки ...
Фігаро. Що ви хочете цим сказати?
Сюзанна. Прошу не перебивати мене.
Фігаро. Боже мій, та в чому ж справа?
Сюзанна. А ось у чому, дружок: його сіятельству графу Альмавіва набридло волочитися за красунями по всій окрузі, і він має намір повернутися в замок, але тільки не до своєї дружини. Він розраховує на твою дружину, розумієш? І розраховує, що для його цілей ця кімната може дуже навіть стати в нагоді. Ось про це-то відданий Базиль, поважний виконавець його примх і мій шановний учитель співу, і твердить мені за кожним уроком.
Фігаро. Базиль? Ну, голубе, якщо тільки пучок різок дійсно має здатність випрямляти хребет ...
Сюзанна. А ти що ж, дивак, думав, що придане мені дають за твої заслуги?
Фігаро. Я мав право на це розраховувати.
Сюзанна. До чого ж дурні бувають розумні люди!
Сюзанна. Та ось тільки не хочуть в це вірити.
Сюзанна. Зрозумій: граф мені дає придане за те, щоб я таємно провела з ним наодинці чверть годинки за старовинним праву сеньйора ... Ти знаєш, що це за миле право!
Фігаро. Я так добре його знаю, що якби його ясновельможність з нагоди свого одруження не відмінив ганебного цього права, я б ні за що не одружився на тобі в його володіннях.
Сюзанна. Що ж, скасував, а потім пошкодував. І сьогодні він має намір потайки знову придбати це право у твоєї нареченої.
Фігаро (потираючи собі лоб). Голова йде обертом від такої несподіванки. Мій нещасний лоб ...
Сюзанна. Та перестань ти його терти!
Фігаро. А що від цього може бути?
Сюзанна (зі сміхом). Ще, чого доброго, прищик схопиться, а люди забобонні ...
Фігаро. Тобі смішно, шахрайка! Ах, якщо б вдалося перехитрити цього великого обманщика, приготувати йому гарну пастку, а грошики його прибрати до рук!
Сюзанна. Інтрига і гроші - це твоя область.
Фігаро. Мене не сором утримує!
Сюзанна. А що ж, страх?
Фігаро. Задумати якусь небезпечне підприємство - це не штука, треба зуміти все виконати безкарно і домогтися успіху. Проникнути до кого-небудь вночі, порозумітися з його дружиною, і щоб за твої труди тебе ж пошматували хлистом - це легше легкого; подібна доля чекала багатьох безглуздих негідників. А ось ... Чути дзвінок з внутрішніх покоїв.
Сюзанна. Графиня прокинулася. Вона дуже мене просила, щоб в день мого весілля я перша прийшла до неї.
Фігаро. За цим теж щось криється?
Фігаро. А ти поцілунок - тоді мене відразу осінить.
Сюзанна. Щоб я цілувала сьогодні мого коханого? Ось тобі маєш! А що скаже завтра мій чоловік? Фігаро обіймає її. Годі! Годі!
Фігаро. Ти не уявляєш, як я тебе люблю.
Сюзанна (оговтується). Коли, нарешті, ви перестанете, нестерпний, твердить мені про це з ранку до вечора?
Фігаро (з таємничим видом). Як тільки я отримаю можливість доводити тобі це з вечора до ранку.
Сюзанна (видали посилаючи Фігаро повітряний поцілунок). Ось вам ваш поцілунок, пане, тепер ми в розрахунку.
Фігаро (біжить за нею). Е, ні, ви-то його отримали не так!