Розділ А. Поточні операції (баланс поточних операцій).
1 Товари (торговий баланс).
2 Послуги (баланс послуг).
3 Доходи від інвестицій (баланс процентних платежів).
4 Приватні односторонні перекази.
5 Державні односторонні перекази.
6 Інші послуги і доходи.
Розділ В. Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал.
1 Прямі інвестиції.
2 Портфельні інвестиції.
3 Інший довгостроковий капітал.
Розділ С. Інший короткостроковий капітал.
Розділ D. Помилки і пропуски.
Розділ E. Компенсуючі статті.
Розділ F. Надзвичайні джерела покриття (фінансування) сальдо.
Розділ G. Обов'язкові резерви іноземних органів в центральному банку.
Розділ H. Підсумкове зміна резервів.
У кожному розділі (статті) платіжного балансу вказується рух коштів (надходження або платежі) по кожній групі зовнішньоекономічних операцій.
Торговий баланс наочно відображає роль зовнішньої торгівлі в досягненні макроекономічної рівноваги національної економіки, так як в його основі лежить різниця між товарним експортом і товарним імпортом. Позитивне або негативне сальдо торгового балансу в значній мірі визначає стан платіжного балансу в цілому. Для більшості країн рівновагу платіжного балансу в більшій мірі залежить від рівноваги торгового балансу.
Доходи від інвестицій включають:
- доходи від прямих інвестицій, тобто доходи прямого інвестора-резидента від капіталу, вкладеного їм в підприємство-нерезидент, і навпаки;
- доходи від портфельних інвестицій, що представляють собою потоки грошових коштів між резидентами і нерезидентами, які виникають в результаті купівлі-продажу цінних паперів;
- доходи від інших інвестицій, тобто надходження і виплати по будь-яким іншим фінансовим вимогам резидентів до нерезидентам, і навпаки.
Якщо іноземний капітал, вкладений в даній країні, приносить менший дохід, ніж вітчизняний капітал, інвестований за кордоном, то чисті доходи від інвестицій є позитивними, а в зворотному випадку - негативні.
Величина приватних трансфертів залежить від того, який із зустрічних потоків трансфертів виявиться інтенсивніше: з країни або в країну.
Розділи В і С відображають баланс руху капіталу, тобто співвідношення ввезення та вивезення державних і приватних капіталів. Залежно від термінів руху розрізняють:
- довгострокові операції (придбання і будівництво підприємств, купівля-продаж цінних паперів, отримання та надання довгострокових кредитів і державних позик і т.д.). Такі операції здійснюються терміном понад 2 роки;
- короткострокові операції (кредити в грошовій і товарній формі терміном до 1-го року, рух коштів за поточними рахунками в іноземних банках, ввезення та вивезення капіталу, національної валюти і валютних цінностей і т.д.).
Розділ D групує статті, коригувальні помилки статистичних даних з розділів А, В, С, а також включає дані про обсяг ВВП і розмірах резервів центрального банку.
Баланс по розділах А, В, С, D в деяких країнах розцінюється як підсумок платіжного балансу. МВФ рекомендує включати в підсумковий баланс також розділи E, F, G для більшої його достовірності. Вони включають резервні (компенсуючі) статті, які характеризують джерела і методи погашення сальдо платіжного балансу: рух золота і СПЗ, стан резервної позиції країни в МВФ, золотовалютні резерви центрального банку, кредити МВФ і т.д.
Розділ Н показує кінцевий стан перерахованих джерел після компенсації сальдо платіжного балансу.
Платіжний баланс країни може мати як позитивний, так і негативне сальдо: в першому випадку він показує, що в країну більше надійшло різних активів, а в другому - що відтік їх з країни перевищив приплив. А це, в свою чергу, може мати для економіки країни як позитивні, так і негативні наслідки. Так, постійне негативне сальдо балансу поточних операцій веде до знецінення національної валюти і спонукає до залучення іноземного капіталу. При цьому для економіки важливо, в якій формі буде відбуватися приплив, так як в даному випадку особливе значення надається саме прямим іноземним інвестиціям.
Приплив довгострокових підприємницьких інвестицій може сприяти пожвавленню економіки, хоча і потребують в подальшому виплати доходів від них закордонним інвесторам. Довгострокові державні і приватні банківські кредити збільшать зовнішній борг країни,
і його обслуговування з часом буде обходитися все дорожче.
Стійке позитивне сальдо балансу поточних операцій створює основу для вивозу капіталу і зміцнює становище національної валюти. Негативні наслідки для національної економіки можуть викликати також різкі коливання сальдо балансу поточних операцій - збільшення негативного сальдо дестабілізує зовнішньоекономічні операції, так як провокує інфляцію і знецінення національної валюти.
У будь-якому випадку стан платіжного балансу найбільш яскраво характеризує загальний стан будь-якої національної економіки.
1 Платіжний баланс - це співвідношення між платежами, які надійшли в країну з-за кордону, і платежами, сплаченими країною за кордон. Підсумкове сальдо платіжного балансу може бути позитивним або негативним, що відображає або перевищення припливу над відпливом платежів в країну, або перевищення відтоку над припливом платежів з країни.
2 Платіжний баланс складається з декількох розділів, які відображають рух активів за певними групами зовнішньоекономічних операцій.
Розділи А, В, С є основними, так як відображають міжнародний рух реальних матеріальних цінностей. Розділи E, F, G, показують резервні, компенсуючі активи, які використовуються для погашення негативного сальдо платіжного балансу. Розділ Н відображає кінцевий стан резервних розділів після компенсації сальдо.