З іншого боку, в цілому циклі суспільних наук під груп-співай розуміється реально існуюче утворення, в якому люди зібрані разом, об'єднані єдиною спільною ознакою, різно-видність спільної діяльності або поміщені в якісь іден-тічниє умови, обставини, певним чином усвідомлюють свою приналежність до цього утворення [1].
Групи бувають: великими і малими, від двох чоловік і більше, ус-ловного і ре-альних. Реальні групи ділять на малі і великі, офі-ціальні і не официаль-ні, стійкі і ситуативні, організовані і стихійні, контактні і некон-тактні. Стихійні - К.К. Платонов на-кликав «неорганізованими групами» [1].
Доцільність дослідження груп очевидна, тому що вони є зручною мо-делью вивчення процесів сугестивності, конформності, сра-бативаемості, спілкування і т.д. за певний проміжок часу.
Лабораторні дослідження малих груп можуть бути наближені до реальних життєвих умов двома різними способами. Перший спо-соб йде по шляху ство-ня експериментів, що ізолюють усі найважливіші і другорядні атрибути цих ситуацій. Другий спосіб зближення йде по шляху не тільки організацій умов експерименту, а й включає ис-проходження реальних контактних груп в "життєвих" (модельованих) умовах взаємодії.
І що цінно, в лабораторних дослідженнях малих груп дотримані-ється загально - психологічний принцип добору піддослідних: вони повинні бути одного віку, статі, близького рівня освіти [4].
Іноді склад мікрогрупи і відповідно структура відносин у ній носять більш складний характер. Наприклад, в старших класах школи нерідко можна зустрів тіть об'єднання дітей, що включають по 4-5 чоло-вік, об'єднаних близькими дру-жеское зв'язками. Однак в більшості реальних груп на практиці такі об'єд-нання зустрічаються вкрай рідко. Тому можна вважати, що групи - діади і групи - тріади є найбільш типові мікрогрупи, з яких складається будь-яка мала група. Їх уважне вивчення може дати дуже багато корисної інформації для розуміння більш складної системи взаимоотноше-ний, наявних в малій групі або колективі [2].
Різноманітна структура великих груп, в які входять малі:
різні етнічні групи;
вікові групи (як група можуть бути розглянуті, наприклад, молодь, жінки, люди похилого віку та ін.).
Реальна група вибирається в якості об'єкта дослідження: шкільний чи це клас, спортивна команда чи виробнича брі-гада. Іншими словами, ми одразу "задаємо" деякий набір параметрів для характеристики складу групи, в зависи-мости від типу діяльності, з якими дана група пов'язана. Теж можна сказати і щодо структури групи. Існує кілька досить формальних при-знаків структури групи: структура переваг, структура коммуни-каций, структура влади.
Слід також детально зупинитися на питаннях загальних якостей групи і проблемі розвитку груп.
Безпосередньо загальні якості групи:
Интегративность - міра єдності, неподільності, спільності членів групи один з одним, (відсутність інтегративності - роз'єднаність, де-зінтеграція).
Мікроклімат визначає самопочуття кожної особистості в групі, її удовле-творіння групою, комфортність перебування в ній.
Референтні - ступінь прийняття членами групи групових ця-лонов.
Лідерство - ступінь ведучого впливу тих чи інших членів групи на групу в цілому в напрямку здійснення групових задач.
Інтрагрупповая активність - міра активізації груповий склад-лящіх її особистостей.
Інтергрупповой активність - ступінь впливу даної групи на інші групи.
Крім цих якостей розглядаються ще і такі:
організованість - реальна здатність групи до самоуправле-нию;
емоційність - міжособистісні зв'язки емоційного харак-тера, преобла-дає емоційний настрій групи;
інтелектуальна комунікативність - характер міжособистісного сприйняття і встановлення взаєморозуміння, знаходження спільної мови;
вольова комунікативність - здатність групи протистояти труднощам і перешкодам, її надійність в екстремальних ситуаціях.
Оригінал тексту доступний для завантаження на сторінці змісту